Думаєте, дресирувати можна тільки собак? А от і ні. Ваш кіт може вивчити своє ім'я і приходити на поклик. Головне — почати з раннього віку.
Усе починається з соціалізації. Що більше вражень отримає кошеня в дитинстві — то менше його здивує в дорослому житті. Щойно малюк навчиться ходити без мами, він уже досліджує світ із тією самою цікавістю й упевненістю, якою славляться коти.
Навчання кошеняти соціальних навичок
У віці 3–7 тижнів кошенята найменш боязкі, тому саме тоді вони найкраще сприймають нове. Потім стають обережнішими — тому важливо, щоб заводчик чи притулок познайомив малюка з якомога більшим досвідом до того, як ви його заберете (ідеально — у 8–13 тижнів).
Але розвиток не зупиняється на 12 тижнях! Вдома ви можете продовжувати навчання. Ось кілька ідей:
- Запрошуйте в гості різних людей — різного віку, зросту, статі. Хай кошеня звикне, що люди бувають різні.
- Немає дітей? Запросіть когось із малечею — тільки попередьте їх бути обережними.
- Якщо у знайомих є «котолюбний» собака — чудово! Нехай приведуть його познайомитися. Головне, щоб пес був вихований і виконував команду «Стій».
- Беріть кошеня з собою в машину на короткі поїздки — так воно звикне до подорожей. А вдома — дайте смачну нагороду, щоб поїздка асоціювалася з чимось приємним.
Ласощі для котів від Purina®
Із чого почати дресирування кошенят
Коли базова соціалізація позаду — можна переходити до навчання трюків. Але спочатку — до ветеринара: переконайтеся, що у вашого улюбленця все гаразд зі здоров'ям. Проблеми із суглобами чи слухом можуть ускладнити тренування.
Якщо все ок — починаємо! Ось головні правила:
- Говоріть команду чітко й упевнено (наприклад, «Сидіти»), а потім хваліть: «Сидіти, молодець, сидіти».
- Використовуйте ласощі. Скажіть чесно — ви б теж працювали старанніше за смачну винагороду!
- Клікер або м'який дзвіночок допоможуть: клацніть, коли даєте ласощі — і незабаром кіт виконуватиме команди просто на звук.
- Тренуйте перед їжею — на повний шлунок ласощі не так приваблюють. Але й не моріть кота голодом — голодний кіт швидко втрачає терпець!
- Вимкніть телевізор, щоб кіт не відволікався.
- Заняття — короткі, до 15 хвилин. Краще закінчити раніше, ніж кіт занудьгує.
- Той самий тренер, ті самі команди, ті самі нагороди — послідовність важлива.
- Одна навичка за раз! Не вантажте кота кількома командами одразу.
- 10 хвилин щодня — краще, ніж годинний марафон раз на тиждень. Нерегулярність збиває з пантелику.
- Терпіння, терпіння і ще раз терпіння. Хваліть за успіхи, а за помилки — тверде «ні» і переключіть увагу на іграшку.
Тепер, коли ви знаєте основи — час переходити до конкретних навичок.
Вперед!
Часті запитання (FAQ):
Вибір імені — завжди свято для родини! І щойно ви визначитеся — вам захочеться повторювати його знову і знову. Це чудово: що частіше кіт чутиме своє ім'я, то швидше зрозуміє, що це про нього.
Називайте ім'я в приємні моменти: коли годуєте, гладите, граєтеся.
А от кричати ім'я, коли кіт накоїв — не варто. Так він почне асоціювати своє ім'я з негативом і не поспішатиме бігти на ваш поклик. Особливо важливо для котів, які гуляють надворі.
Коти від природи схильні ходити в туалет надворі, але легко звикають до лотка — особливо якщо почати з дитинства. А літнім котам лоток може знадобитися, навіть якщо раніше вони гуляли на вулицю: суглоби вже не ті, і енергії виходити надвір менше.
Деякі кошенята вже привчені до лотка, коли ви їх забираєте. Якщо ні — покажіть, як це працює. Обережно садіть малюка в лоток після їжі, після сну, або коли бачите, що він нюхає підлогу, шкребе чи присідає — це сигнал! Буде потрібен час і терпіння, але все вийде.
Для малюка — пластиковий лоток із низькими бортиками, щоб легко залазити. Коли кіт підросте — переходьте на більший і глибший, щоб було де розвернутися і наповнювач не летів навсібіч. Хочете менше запахів і більше приватності? Спробуйте закритий лоток — але деяким котам не подобається замкнений простір.
У котів є свої вподобання щодо наповнювача. Комусь підходить грудкуватий, комусь — м'якший і дрібніший (особливо хатнім котам із ніжними подушечками або літнім із артритом). Якщо міняєте наповнювач — робіть це поступово, щоб не шокувати кота. Ароматизовані наповнювачі та вкладиші — ні: вони дратують чутливий ніс і можуть відлякати від лотка. Дотримуйтеся інструкції на упаковці, підкладіть газету під лоток — і буде порядок.
Правило просте: один лоток на кота плюс один запасний. Ставте в тихому місці, подалі від їжі. Слідкуйте, щоб лоток завжди був доступним — особливо якщо кіт цілий день вдома. Коти дуже охайні й терпітимуть до останнього, якщо нема куди піти. А це і стрес, і проблеми зі здоров'ям.
Коти — чистюлі. Вони не підуть у брудний лоток, а деякі — навіть якщо там уже щось є. Грудкуватий наповнювач зручно вичищати: прибирайте грудочки щодня. Повністю міняйте наповнювач раз на тиждень (частіше — якщо він не грудкуватий) і мийте лоток гарячою водою з мийним засобом. Дезінфектанти — ні, вони токсичні для котів.
Вагітним — не чіпати брудний наповнювач: є ризик токсоплазмозу.
Якщо кіт привчений до лотка, але раптом почав «мітити» квартиру — це може бути ознакою захворювання сечовивідних шляхів. Краще звернутися до ветеринара.
Важливий момент: навчити кота, де можна точити кігті, а де — ні. Інакше диван не переживе.
Кігтеточка — ваш рятівник. Але кота треба ще навчити нею користуватися. Повісьте іграшку на кігтеточку, щоб заохотити пограти — коли кігті торкнуться поверхні, кіт швидко все зрозуміє. Можна обережно взяти передні лапки й показати рухи дряпання. Посипте котячою м'ятою — стане ще привабливіше.
Коли кіт користується кігтеточкою — хваліть! Запах від попереднього дряпання теж приваблюватиме його знову.
Кошенята — як маленькі діти: цікаві, енергійні і не можуть всидіти на місці! Вони вас обожнюють, але коли ви їх гладите — їм хочеться бігти досліджувати світ. Те саме з дорослими котами з притулку: вони ще звикають до нового дому і нової родини, тому спочатку хочуть усе оглянути — а вже потім мурчати у вас на колінах.
Дайте котові час. Не тримайте силоміць, не змушуйте сидіти. Трохи терпіння й розуміння — і ваш улюбленець сам прибіжить за пестощами!
Amanda Hobbs
Схожі статті:
