Шнудель — порода собаки відносно нова й досі маловідома у Великій Британії, виведена в США у 1980-х роках. Її створили як дружнього, активного компаньйона з менш вираженим линянням, який може стати справжнім сімейним улюбленцем. Ця порода — результат схрещування шнауцера та пуделя, кожен з яких має свою історію та типові риси.
Шнауцери походять з Німеччини та існують у трьох розмірах: мініатюрний, стандартний і гігантський. Стандартний шнауцер, або мітельшнауцер, з’явився ще в XIV столітті як універсальний фермерський собака: він знищував шкідників, охороняв майно та переганяв худобу. Мініатюрного шнауцера вивели наприкінці XIX століття — ймовірно, шляхом схрещування з аффенпінчером, пуделем або померанцем. Спершу його теж використовували для боротьби з гризунами, але згодом він став переважно компаньйоном. Гігантського шнауцера створили фермери для більш важкої роботи — пастушої та охоронної. У його формуванні брали участь ротвейлери, фландрські був’є та німецькі доги.
Пудель, попри свою асоціацію з модними зачісками, походить із Німеччини як водяний мисливський собака. Його шерсть голили для полегшення плавання, залишаючи захист на важливих ділянках тіла. Згодом з’явилися мініатюрні та той-пуделі — для власників, які шукали менших за розміром, але не менш розумних і працьовитих собак.
Оскільки для виведення шнуделів можуть використовуватись представники різних розмірів обох порід, результат дуже варіативний — як за зовнішністю, так і за темпераментом.