Sorry, you need to enable JavaScript to visit this website.
Ваш улюбленець - наше натхнення.

Орієнтальна довгошерста

Орієнтальні довгошерсті кішки мають подовжене, гнучке й граційне тіло, як у сіамця, з трикутною клиноподібною головою й вухами. Хутро довге й шовковисте, але, на відміну від персидських кішок, у них немає пухнастого підшерстя, тому хутро прилягає до тіла. Через це їх відносять до напівдовгошерстих кішок. Розкішний хвіст звужується на кінчику. Ці коти бувають будь-якого забарвлення, від однотонного до димчастого, смугастого і з темним тикінгом. Усі орієнтальні довгошерсті кішки мають мигдалеподібні зелені очі, окрім представників породи з білим хутром, у яких очі бувають зелені чи блакитні або навіть різнокольорові (кожне око має власний колір).

Важливо знати
  • Дуже активний та дотепний кіт
  • Соціальний та залежний кіт
  • Дуже галасливий кіт
  • Струнка й елегантна порода котів
  • Потрібен щоденний грумінг
  • Негіпоалергенна порода
  • Потребує простору на вулиці
  • Може знадобитися ознайомлення перед проживанням з дітьми

Характер

Як усі коти орієнтального типу, ці кішки жваві й товариські. Кішок цієї породи цікавить усе, і вони завжди хочуть бути в курсі всього, що відбувається довкола. Орієнтальні довгошерсті кішки надзвичайно «балакучі». Вони швидко починають нудьгувати, а тому потребують достатньо уваги, розваг та ігор. Цим кішкам життєво важливо мати компанію. Це слід враховувати, якщо вас немає вдома майже весь день — сумісне утримання двох кішок з одного приплоду частково забезпечить їхню потребу в спілкуванні.

Походження

Країна або континент походження: Англія

Інші імена: Іноземна довгошерста, ангора, мандарин, британська ангора

Орієнтальних довгошерстих кішок вперше завезли з Анкари (Туреччина) у 19 сторіччі. Це були перші довгошерсті коти, що потрапили до Західної Європи. Проте порода зникла в 1900-х роках, коли завезли більш пухнастих персидських кішок. Сучасних орієнтальних довгошерстих кішок генетично відтворили британські заводчики шляхом схрещення абіссінських кішок (для отримання гену довгошерстості) з сіамськими (для отримання типу статури). Декілька оригінальних кішок завезли у США, де їх розведення продовжувалось.

У результаті цих котів почали класифікувати як турецьку ангору. Спочатку орієнтальна довгошерста порода була відома під назвою британська ангора. Але у 2002 році британська організація шанувальників племінних котів перейменувала її, щоб уникнути плутанини з породою турецька ангора. У Європі одноколірних орієнтальних довгошерстих котів називають яванезами.