Англійський бульдог

Angliyskiy buldog

Англійський бульдог — це сильна та кремезна порода собак, яка відрізняється розвиненим інтелектом та спокійним характером. Ця порода стане чудовим компаньйоном для людини. Вона полюбляє доглядати за собою, тому відрізняється чистотою. Через це вважається, що англійський бульдог є чотирилапим улюбленцем для справжніх джентльменів.

  • Я власник з величезним досвідом
  • Потрібно певна дресирування
  • Enjoys gentle walks
  • Любить гуляти півгодини щодня
  • Medium dog
  • Мінімальна слинотеча
  • Невиражена слинотеча
  • Негіпоалергенна порода
  • Тихий собака
  • Сторожовий пес. Гавкає, попереджає про небезпеку та фізично захищає
  • Може знадобитися навчання для проживання з іншими домашніми тваринами
  • Може знадобитися навчання для проживання з дітьми

Загальна характеристика

У буремні часи бульдог часто використовувався як охоронець. Однак через свій спокійний норов цей собака ставав вірним другом, який завжди міг підняти настрій своєму господарю. Потішний вигляд собаки дійсно викликає усмішку майже в кожної людини, однак не всі любителі домашніх улюбленців оцінять деякі особливості бульдогів, наприклад, рясне слиновиділення.

Якщо говорити про загальну фізичну характеристику, то виглядає вона таким чином:

● зріст англійського бульдога в холці — 35-40 см у самців, та 30-35 см у самок;

● вага собаки — приблизно 20-25 кг у самців, та 15-20 кг у самок;

● тривалість життя — 7-10 років;

● країна походження англійського бульдога очевидна — це Великобританія.

Попри свій кумедний зовнішній вигляд, у випадку необхідності англійський бульдог може бути дуже швидким, сильним та витривалим. Він різко реагує на будь-яку небезпеку, яка загрожує йому чи господарю. Однак весь інший час бульдог відрізняється досить флегматичною поведінкою.

Історія породи

Вважається, що формування англійського бульдога, як окремої породи собак, відбувалося приблизно у 17-19 століттях. Історичною батьківщиною бульдога є Великобританія, однак його предки походять із центральної Азії та північного Кавказу.

Спочатку англійські бульдоги використовувалися суто на полюванні. Їх нацьковували на різноманітну лісну живність — від лисів та вовків до ведмедів. Старі англійські бульдоги відрізнялися дуже агресивним та злим норовом. Саме тому зграї собак часто використовували для нацьковування на биків, левів, тигрів та інших великих тварин заради втіхи натовпу. Не потрібно зайвий раз говорити, що подібні «веселощі» закінчувалися як смертю диких тварин, так і половини зграї собак.

У першій половині 19-го століття подібні розваги були заборонені у Великобританії, а після цього навіть собачі бої стали незаконними. Порода почала деградувати, оскільки її якостям не знаходилося застосування. Бульдогів почали в’язати з іншими породами, тому саме цей улюбленець є предком багатьох сучасних собак.

Однак у другій половині 19-го століття чистокровних бульдогів залишилося дуже мало. Саме тоді англійські заводчики почали роботу зі збереження цієї породи собак. А з часом англійські бульдоги стали вірними компаньйонами людей не тільки у Великобританії, але й в інших країнах світу.

Зовнішній вигляд

Насамперед виділяється голова бульдога. Вона дуже великого розміру з потужними щелепами та іклами, які частенько визирають із рота. Коротка шерсть породи стала її візитівкою, цей факт значно спрощує догляд за твариною. Попри велику голову, симетрія тіла собаки досить гарна. Таз вузький, але потужний. Нижня щелепа трохи висувається вперед та викривляється догори. Цей факт разом із потужними м’язами робить англійського бульдога власником одного з найсильніших укусів.

Очі бульдога розташовані досить низько. Від вух їх відділяє не мала відстань. Очі широко розставлені та глибоко посаджені в очницях. Найчастіше колір зіниці темно-коричневий або навіть чорний. Білків майже не видно, якщо голова собаки розвернута до вас фронтально.

Вуха англійського бульдога високо посаджені, їх кінцівки звисають вперед, але форма вух більше тяжіє до спини. Ця порода собак відрізняється досить великим носом. Колір мочки носа чорний, інколи видніються темно-коричневі плями. Губи товсті та висячі.

Шия та спина собаки дуже потужні. Через коротку шерсть видніється дуже розвинена мускулатура. Собака широкий у плечах, але його таз відрізняється стрункістю. Це дає змогу зробити висновок, що англійський бульдог за потребою розвиває досить велику швидкість. У цьому йому допомагають м’язисті ноги. Особливо варто звернути увагу на передні кінцівки. Грудна клітина широка й також потужна, а живіт стрункий, не відвисає. Короткий хвіст знаходиться низько. Він прямий і товстий, інколи загинається донизу.

Якщо говорити про окрас англійського бульдога, то особливо цінуються однотонні відтінки охрового, білого, червоного чи рябого. Допускається наявність плям, а також тигрових смуг. Однак чорний колір для цієї породи собак вважається дефектним.

Характер англійського бульдога

Англійський бульдог є чудовим сім’янином. Кожного члена сім’ї він сприймає як частинку власної зграї, тому готовий не тільки захищати близьких, але й розважатися з ними. Бульдог особливо лагідний до дітей, оскільки бачить, як його господар їх любить. Собака любить енергійні ігри, тому завжди виступає за будь-яку активність у домі. Але через це з дитинства потрібно відучити улюбленця застрибувати на людей. Оскільки, ці 25 кілограмів м’язів та кісток можуть спричинити травми, особливо, якщо є місце для розгону.

Бульдог — це надійний товариш. Попри досить простий характер, вони дуже кмітливі, хоч і не дотягують у цьому показнику до найрозумніших порід. Ця порода собак дуже соціалізована, вона погано переносить самотність, тому її краще заводити сім’ям, у яких хтось постійно знаходиться вдома.

Впертий характер англійського бульдога можна вважати легендарним. Змусити щось робити собаку проти її волю дуже важко, але це необхідно робити. Ця порода дуже лінива і схильна до ожиріння. Тому варто запланувати щоденні прогулянки, від яких бульдог, до речі, не буде в захваті. Змушувати робити щось силою собаку не варто, але вона чудово розуміє свого господаря, тому з нею можна домовитись.

Спокійний норов англійського бульдога чудово допомагає при контакті з іншими домашніми тваринами. Зазвичай ця порода собак чудово співмешкає з котами, тварини можуть стати навіть чудовими друзями.

Дресирування та виховання

Англійський бульдог — це не та порода собак, яка виграє різноманітні премії під час виставок завдяки послуху та виконуваним трюкам. Але їм усе ж потрібне правильне дресирування та виховання. Ця собака підходить таким самим впертим людям, у яких достатньо терпіння, щоб змусити улюбленця слухатись господаря.

Спершу бульдога потрібно привчити до повідця. Найкраще використовувати повідець довжиною приблизно у 2 метри. На прогулянках особливу увагу звертайте на те, щоб собака правильно повертав та навіть розвертався. Таким чином вам та улюбленцю буде комфортніше гуляти разом.

Команди для англійського бульдога — це не ігри. Собака скоріше виконує їх через повагу до свого господаря, ніж через власне бажання. Варто цінувати таку незалежність та не змушувати робити свого улюбленця зайвого.

Догляд та утримання

Бульдог — короткошерста порода, що дуже спрощує догляд за нею. Вичісувати улюбленця потрібно кілька разів на тиждень (максимум 3), використовуючи досить жорстку щітку. Водночас собаки дуже люблять цей процес, тому він відбувається без проблем.

Складки на морді — це те місце, якому потрібна особлива увага. Складки потребують регулярної чистки від бруду.

Купання собаки відбувається не так часто. Це необхідно робити тільки у тому випадку, якщо бульдог дуже забруднився під час прогулянки. Пил або інші невеликі забруднення потрібно прибирати за допомогою вологої серветки, після чого висушувати шкіру ватою. Водночас господар зможе попередити появу різноманітних подразнень.

Стригти нігті бульдогу потрібно регулярно. Важливо подбати про належний догляд за ротовою порожниною. Якщо проігнорувати цю необхідність, на зубах тварини почне формуватися зубний камінь.

Бульдог не потребує великого простору, його можна спокійно тримати у квартирі. На прогулянках собаки можуть бути активними, але з віком бажання повеселитися зникає. Варто організувати оптимальний рівень навантажень, адже англійський бульдог часто страждає від ожиріння.

Поширені захворювання

Існують окремі захворювання та патології, до появи яких англійські бульдоги є особливо чутливими. До цих хвороб належать: ● випадіння третьої повіки;

● додатковий ряд вій;

● заворот повік;

● алергічні захворювання шкіри;

● дерматит шкірних складок;

● дисплазія кульшового суглоба.

У породи поширені деякі проблеми з травленням, тому часто з’являється сечокам’яна хвороба. Якщо ви хочете завести англійського бульдога, потрібно зазначити, що собака часто страждає на метеоризм та надмірне слиновиділення. Це може створювати певні незручності для господарів тварини.

Як вибрати цуценя бульдога

Цуценя англійського бульдога потрібно вибирати дуже ретельно. Перед купівлею нового домашнього улюбленця обов’язково розпитайте заводчика про поведінку кожного цуценятка з виводка. Важливо підібрати саме ту тварину, яка підійде вам за характером.

Також особливу увагу потрібно звернути на стать цуценяти. Самці активні та більш поступливі, також вони відрізняються більшою допитливістю. Самиці непосидючі, вони не такі сильні, тому краще підходять для людей похилого віку. Але для їх виховання все одно потрібна тверда рука.

Зовнішній вигляд цуценя має значення при виборі. Корпус тіла тварини має бути квадратним, а круп трохи піднесеним відносно передньої частини тіла. Також заводчика потрібно розпитати з приводу корму, який раніше давали цуценятам. Варто забрати із собою трохи їжі на перший час. Також візьміть якусь шмату із запахом матері та інших цуценят із виводка. Це зменшить рівень стресу під час переїзду на нове місце.

Англійський бульдог — це вірний та чудовий друг. Не звертайте увагу на його потішний зовнішній вигляд. Це дуже сильний і гордий собака, який відрізняється неабияким розумом.

Dog

Чи підходить вам ця порода?

Усі собаки мають власні, унікальні риси характеру, але є певні інстинкти й особливості поведінки, з якими вони народжуються. Спробуйте наш Інструмент для підбору породи і дізнайтеся, яка порода собак найкраще підходить вашим уподобанням і способу життя. Якщо у вас і вашого собаки схожі вподобання, ви швидше за все щасливо житимете разом

На що слід зважати дал

Прийняття

Взяти собаку з притулку або агентства з опіки — це вчинок, що принесе надзвичайне моральне задоволення. Часто це означає дати собакам другий шанс у житті. Дуже багато тварин чекають на люблячу сім'ю, що стане їхнім домом. Надійні центри дуже ретельно слідкують за тим, щоб правильно підібрати відповідну собаку для людини. Працівники дізнаються все, що можуть, про собак, яких вони приймають. Також вони виділять час, щоб добре взнати вас, вашу сім'ю і ваш спосіб життя, перш ніж запропонують будь-якого зі своїх собак. Працівники з радістю допоможуть вам порадою і дадуть відповіді на будь-які ваші запитання, що можуть виникати у вас до і після того, як ви візьмете собаку. Натисніть тут [https://www.purina.co.uk/dogs/getting-a-new-dog/finding-the-right-dog-for-me/adopting-a-dog], щоб отримати більше інформації.

Пошук правильного заводчика

Якщо ваше серце лежить до породистого цуценяти, найкращим рішенням буде знайти авторитетного заводчика. Зверніться в The Kennel Club [додати посилання] або до секретаря клубу собаківників, який може мати список доступних цуценят або допоможе вам знайти заводчиків у вашій місцевості. Намагайтесь обрати заводчика, який є учасником схеми довірених заводчиків Kennel Club. Відвідуйте собачі виставки, щоб особисто зустрічатися з заводчиками і запитуйте в них про наявність цуценят обраної вами породи.

Привітайте собаку у своєму домі

Незалежно від того, чи принесете додому крихітне цуценя чи візьмете дорослого собаку, це буде надзвичайно захопливий час для всіх. Поки ви чекаєте на прибуття, вам потрібно буде якось відволіктися. Якраз є декілька справ, які вам потрібно буде владнати.  Посилання на https://www.purina.co.uk/dogs/getting-a-new-dog/welcoming-your-dog/welcoming-your-dog-home