Стерилізація кішки: головні етапи та поради ветеринарів
Стерилізація кішки — це планове хірургічне втручання, під час якого видаляються репродуктивні органи (найчастіше яєчники та матку).
Мета операції — зупинити репродуктивну функцію, що дає змогу уникнути небажаних вагітностей, знижує ризики деяких захворювань, стабілізує поведінку та подовжує тривалість життя тварини. Вона рекомендована як для безпородних, так і для породистих кішок, які не плануються до розведення. Особливо доцільною процедура є у випадках, коли тварина має доступ до вулиці або проявляє активну статеву поведінку.
В якому віці стерилізують кішок?
Мінімально допустимий вік для стерилізації — від 4 місяців, однак оптимальним вважається період між 5 та 7 місяцями. До цього часу організм вже достатньо сформований для безпечного перенесення наркозу у тварин, а перша тічка зазвичай ще не почалась. Проведення операції до статевого дозрівання знижує ймовірність розвитку гормонозалежних захворювань, зокрема пухлин молочних залоз.
Більшість ветеринарів рекомендують стерилізувати кішку до першої тічки, або не пізніше ніж після першого циклу, якщо з моменту його завершення пройшло не менш ніж 2–3 тижнів. Це вважається безпечним періодом для хірургічного втручання з мінімальними фізіологічними ризиками.
Стерилізацію кішки можна проводити й в дорослому віці, навіть у тварин старше 7–8 років. Проте в таких випадках важливо попередньо провести загальний клінічний огляд і, за необхідності, додаткові обстеження — з віком ризик ускладнень після операції зростає.
Чи можна стерилізувати кішку під час тічки або вагітності?
Хоча технічно стерилізація під час тічки є можливою, більшість ветеринарів не рекомендує проводити операцію в цей період. Причина — значне посилення кровопостачання органів малого таза, що підвищує ризик інтраопераційних кровотеч і ускладнює хірургічне втручання. Оптимальною вважається пауза в 5–10 днів після завершення тічки — саме тоді гормональний фон стабілізується, і тканини стають менш чутливими до травми.
Щодо стерилізації під час вагітності, рішення приймається індивідуально. На ранніх термінах її можуть виконувати за медичними показаннями або з етичних міркувань (наприклад, у разі, якщо вагітність і пологи становлять загрозу). Проте у плановій ветеринарній практиці зазвичай рекомендується дочекатися родів.
Стерилізація кішки після родів можлива не раніше ніж через 6–8 тижнів — після завершення лактації та відновлення гормонального балансу. Це знижує ризик післяопераційних ускладнень і забезпечує безпечне втручання в стабільному фізіологічному стані.
Як проходить стерилізація: етапи та скільки триває операція?
Перед процедурою важливо переконатися у відсутності протипоказань до наркозу, оцінити загальний стан тварини та при потребі — виконати додаткові обстеження.
Типова послідовність етапів виглядає так:
- Первинний огляд у ветеринарній клініці. Лікар оцінює клінічний стан кішки, вимірює температуру, перевіряє слизові оболонки та прослуховує серцево-легеневу систему.
- Діагностичні дослідження. Для дорослих, ослаблених або вікових тварин ветеринар може призначити загальний та біохімічний аналіз крові, а також УЗД серця. Це дає змогу оцінити функціональний стан серцево-судинної системи та знизити ризики, пов’язані з наркозом у тварин.
- Премедикація та введення наркозу. Залежно від ваги, віку та стану кішки підбирається схема анестезії. Вводяться препарати, які розслаблюють м’язи, пригнічують біль і забезпечують загальну седацію.
- Хірургічний етап. Через невеликий розріз (у більшості випадків по середній лінії або збоку) видаляються яєчники або яєчники з маткою. Вибір техніки залежить від досвіду хірурга та індивідуальних особливостей тварини.
- Накладання швів. Шарове ушивання тканин із використанням саморозсмоктувальних ниток або традиційних швів, які знімаються через 10-14 днів.
- Вихід з наркозу та спостереження. Тварина переводиться до післяопераційного боксу під нагляд. У цей час контролюється дихання, серцевий ритм, температура тіла та загальний стан.
Скільки часу триває стерилізація кішки?
Хірургічне втручання зазвичай займає 20–40 хвилин. Тривалість залежить від обраного доступу, анатомічних особливостей тварини та наявності ускладнюючих чинників. Повний цикл — від премедикації до пробудження — може тривати 1,5–2 години. Після цього настає післяопераційний період, який зазвичай триває 7–14 днів, залежно від перебігу загоєння.
Як доглядати за кішкою після стерилізації?
Відновлення кішки після операції потребує уважного спостереження з боку власника. Важливо правильно організувати побут, обмежити активність тварини та контролювати загоєння.
Серед основних аспектів догляду:
- Догляд за швами. Обробка антисептиком 1–2 рази на день, перевірка на набряки, почервоніння чи виділення.
- Бандаж для кішки після стерилізації або захисний комір допомагають уникнути лизання рани й пошкодження швів.
- Гігієна. Утримання ліжка в чистоті, відсутність контакту з іншими тваринами протягом перших днів.
- Обмеження фізичної активності. У післяопераційний період слід не допускати, щоб кішка стрибала на висоту (шафи, підвіконня, меблі), оскільки різкі навантаження можуть призвести до розходження швів або утворення грижі.
- Протизапальна терапія. Зазвичай у перші 3 доби після стерилізації ветеринар призначає курс протизапальних препаратів для зменшення набряку, болю та профілактики запалення.
Після стерилізації кішку рекомендують перевести на спеціалізований корм для стерилізованих тварин. Він має знижену калорійність, що допомагає уникнути набору ваги на тлі гормональних змін. Важливо також забезпечити постійний доступ до води.
Тривалість відновлення кішок зазвичай складає від 7 до 14 днів.
Ускладнення після стерилізації кішки: як розпізнати і що робити?
Хоча стерилізація кішки — це одна з найпоширеніших процедур у ветеринарії, вона не є повністю безпечною. Ускладнення після операції бувають рідко, але їх потрібно вміти вчасно виявити:
- Набряк або почервоніння в області шва, що не зменшуються через 2–3 дні;
- Кровотеча або виділення з рани;
- Ознаки грижі (опуклість в зоні шва, яка не зникає);
- Відмова від їжі, апатія чи блювання протягом перших 12–24 годин після операції можуть бути нормальною реакцією на наркоз у тварин. Однак якщо ці симптоми зберігаються довше або посилюються, це може свідчити про ускладнення і потребує ветеринарного огляду.
У разі появи подібних симптомів слід негайно звернутись до ветеринара. Не варто займатись самолікуванням — затримка може спричинити серйозні наслідки.
Часті запитання (FAQ):
Зазвичай так — зникають ознаки тічки, кішка стає спокійнішою, менш схильною до мічення території та агресії.
Якщо ви не плануєте розведення, відповідь — так. Це профілактика небажаної вагітності, гормональних змін і пухлин.
Не завжди, але бажано — особливо в дорослих або раніше вагітних кішок. Це дозволяє виключити патології та ускладнення під час втручання.
Звернутись у професійну клініку, дотримуватись рекомендацій ветеринара й забезпечити належний догляд у відновний період — цього достатньо, щоб мінімізувати ризики і допомогти тварині адаптуватись до нового фізіологічного стану.
Інтерес до вигулу та зовнішніх подразників зменшується. Статева поведінка зазвичай зникає, хоча у деяких тварин можуть залишитися окремі поведінкові реакції, не пов’язані з фертильністю.
Схожі статті
