Мініатюрна довгошерста такса — це низькорослий собака на коротких лапах і з видовженою спиною. Маленька, але мускулиста і міцна такса з широкими грудьми і добре розвиненими передніми лапами. Має привабливу м'яку пряму шерсть найрізноманітніших кольорів.
Порода мініатюрних довгошерстих такс може бути дуже незалежною і потребує м'якої, послідовної, терплячої підготовки. Рання соціалізація потрібна для того, щоб адаптувати таксу до дітей, незнайомців та інших тварин. Ця порода прив'язується до своєї родини і, як правило, до одного члена сім'ї, але з незнайомцями вони можуть бути відстороненими. З трьох різновидів мініатюрні довгошерсті такси, як правило, більш дружелюбні.
Німці розводили такс ще в XV столітті. Однак зображення собак, схожих на такс, зустрічаються у давньоєгипетському та мексиканському мистецтві. Останки подібної собаки були знайдені з залишками корабля в Італії, що датується I століттям нашої ери. Німецький стандарт породи був встановлений в 1879 році, а клуб породи створений в 1888 році. Такси прибули до Великобританії разом із принцом Альбертом і були популярними у Великобританії та Америці протягом XIX століття. Мініатюрні такси використовувались замість тхорів, щоб вигнати кролів з нори.
