Це мініатюрний собака з видовженою спиною і на коротких лапах. Мініатюрна гладкошерста такса — це малий, але мускулистий і міцний собака, з широкими грудьми і добре розвиненими передніми лапами. У нього коротка, щільна, гладка шерсть, яка буває різних кольорів.
Цей собака може бути дуже незалежним і потребує м'якої, послідовної, терплячої підготовки. Рання соціалізація потрібна для того, щоб адаптувати мініатюрну гладкошерсту таксу до дітей, незнайомців та інших тварин. Ця порода прив'язується до своєї родини і, як правило, до одного члена сім'ї, але з незнайомцями вони можуть бути відстороненими.
Німці розводили такс ще в XV столітті. Однак зображення собак, схожих на такс, зустрічаються у давньоєгипетському та мексиканському мистецтві. Останки подібної собаки були знайдені з залишками корабля в Італії, що датується I століттям нашої ери. Німецький стандарт породи був встановлений в 1879 році, а клуб породи створений в 1888 році. Такси прибули до Великобританії разом із принцом Альбертом і були популярними у Великобританії та Америці протягом XIX століття. Мініатюрні такси використовувались замість тхорів, щоб вигнати кролів з нори.
