Родезійський ріджбек — це велика, однотонна, активна порода з короткою шерстю, яка має особливий гребінь вздовж спини.
| Тривалість життя: | 10–12 років |
| Вага: | 30–39 кг |
| Зріст: | 63 - 69 см у псів та 61 - 66 см у сук |
| Колір: | Будь-який однотонний колір від світло-пшеничного до рудувато-пшеничного |
| Розмір: | Велика |
Родезійський ріджбек — сильний, потужний собака, який може бути дуже рішучим та впертим. Хоча вдома ці тварини досить спокійні та впевнені в собі, вони дуже сторожко ставляться до незнайомців. Не ідеальна порода для власника-початківця, їм потрібні досвідчений власник та правильне дресирування, а також рання соціалізація.
Записи свідчать, що південноафриканські готтентоти використовували ріджбеків у якості мисливців та компаньйонів принаймні з XV століття. Їх розводили і тренували як мисливців на велику дичину, щоб винюхувати та ловити здобич, але не для нападу. Як тільки вони піднімали здобич, то гавкали, щоб сповістити мисливця. У 1800-х роках європейські поселенці схрещували цих собак з власними мастифами та гончаками, завдяки чому з'явилася порода родезійський ріджбек, яку ми знаємо сьогодні. У наш час мало кого з цих собак використовують для того, для чого їх виводили — полювання; натомість вони виконують охоронні функції, а також це собаки-компаньйони.
