Піренейський гірський собака — це зазвичай міцна порода. Як і багато інших великих порід, вони можуть страждати на дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати стегна.
Піренейський гірський собака
Ці собаки виглядають надзвичайно міцними, але вони елегантні та мають гарні пропорції; рухаються неквапливо, рівномірно і плавно завдяки своїм потужнім заднім кінцівкам.
Важливо знати
- Собака підходить досвідченим власникам
- Необхідна додаткова підготовка
- Любить активні прогулянки
- Любить гуляти одну-дві години на день
- Гігантський собака
- Сильна слинотеча
- Потребує розчісування щодня
- Не гіпоалергенна порода
- Дуже галаслива собака
- Сторожовий пес. Гавкає, попереджає, і захищає фізично
- Для проживання з іншими домашніми тваринами може знадобитися навчання
- Для проживання з дітьми може знадобитися навчання
Характер
Піренейський гірський собака, як правило, становиться ніжним компаньйоном. Однак представники породи можуть бути агресивними щодо інших собак подібного розміру. Незнайомим людям будуть недовіряти, а вас та вашу сім'ї — захищати від будь-яких небажаних незнайомців. Піренейські гірські собаки можуть бути свавільними і впертими. Отже, це не ідеальна порода для того, хто вперше заводить собаку, їм потрібні більш досвідчені власники.
Походження
Країна або континент походження: Франція
Точна історія породи піренейський гірський собака невідома, але є докази, що він родом з Піренейських гір, які відокремлюють Францію від Іспанії, і охороняв отари у Франції протягом тисячоліть. Були знайдені скам'янілі залишки цього типу породи у часи, які передують бронзовому віку (1800–1000 рр. до н. е.). До Французької революції представники породи охороняли великі замки на півдні Франції. Невідомо, які саме породи сприяли їхньому формуванню, але, можливо, це були угорський кувас, вівчарка маремма з Італії та анатолійська вівчарка з Туреччини. Порода працює у Франції і донині, охороняючи овець та велику рогату худобу від хижаків та злодіїв.