Сенбернар (середньошерстий/довгошерстий)

Найсерйознішими проблемами зі здоров'ям, до яких схильна порода сенбернар, є різноманітні захворювання кісток, зокрема рак кісток, епілепсія, та серцеві захворювання. Як і багато інших порід, вони можуть страждати на спадкові захворювання очей, а також дисплазію кульшового суглоба та ліктя (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати очі та стегна.

Тренування цуценят-сенбернарів потрібно здійснювати дуже поступово, щоб уникнути надмірного навантаження на їхні зростаючі кістки та ніжні тканини. І навіть у дорослого собаки потрібно подбати про поступове нарощування фізичних вправ. З урахуванням розмірів їм справді не потрібно багато повсякденного навантаження — близько години на день для дорослого собаки.

Собаки гігантських порід не тільки мають гігантський апетит, але й потребують збалансованого раціону, що включає різноманітні мінерали й вітаміни, аби задовольняти потреби суглобів і хрящів. Сенбернари мають схильність до здуття і проблем зі шлунком; старайтесь годувати їх частіше, але меншими порціями, щоб мінімізувати цей ризик.

Є два типи шерсті — гладка і жорстка. Гладка шерсть є короткою, а жорстка — довгою. Грумінг не є проблемою, окрім обсягу шерсті, яку потрібно вичесати! Їх потрібно розчісувати щіткою або гребінцем декілька разів на тиждень, щоб зібрати відпалу шерсть. Слід підтримувати чистоту вух і дуже часто перевіряти очі, особливо у собак з опушеним верхнім віком. Сенбернари є чистими тваринами, але в них часто тече слина.

Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.