Чорно-підпалий кунхаунд — великий мисливський собака з міцною статурою. Має довгі висячі вуха та видовжену морду з вираженими відвислими губами, які надають йому серйозного виразу. Шкіра має щільно прилягати до тіла, без складок, а шерсть — до шкіри. Варто стежити, щоб повіки не висіли.
Порода загалом має міцне здоров’я, проте її представники можуть бути схильними до атопічного дерматиту, запального захворювання шкіри, яке виникає внаслідок алергічної реакції на чинники довкілля. Зокрема, контакт із пилком рослин, пиловими кліщами та іншими алергенами може спричиняти свербіж, почервоніння й подразнення шкіри.
Перед розведенням собак рекомендується проводити обстеження для виявлення спадкових захворювань, зокрема:
Такі обстеження доступні у ветеринарних клініках України. Тому, обираючи цуценя, варто попросити заводчика надати результати перевірок здоров’я його батьків.
Чорно-підпалий кунхаунд доброзичливий, товариський і любить спілкування. Охоче грається, а під час пошуку за запахом зосереджується на завданні.
Собака повільно дорослішає та погано сприймає тривалі одноманітні тренування, через що може здаватися впертим. Для навчання потрібні терпіння, довіра до власника та зрозуміле заохочення.
Представники породи кмітливі й витривалі, потребують фізичної активності та розумових завдань. Пошукові ігри допомагають підтримувати інтерес до занять.
Чорно-підпалого кунхаунда вивели у США в XVII столітті шляхом схрещування мисливських собак, завезених з Європи. Згодом він сформувався як окрема порода, що походить від американських фоксхаундів та інших гончих.
Завдяки розвиненому нюху, витривалості та здатності працювати на складній місцевості цих собак використовували переважно для вистежування єнотів. Також вони могли брати участь у полюванні на більших тварин, зокрема оленів і ведмедів. Особливістю кунхаундів була здатність переслідувати здобич за запаховим слідом і сповіщати мисливця гавкотом про її місцеперебування.
Рейтинг ветеринара
Поведінка в сім’ї: | 4/5 |
Потребує фізичних навантажень: | 5/5 |
Легкість у дресуванні: | 2/5 |
Ставлення до самотності: | 2/5 |
Сумісність з іншими тваринами: | 5/5 |
Рівень енергії: | 5/5 |
Потреба в догляді за шерстю: | 5/5 |
Інтенсивність линяння: | 5/5 |
Порода найкраще підходить активним власникам, які мають досвід утримання мисливських собак і готові приділяти достатньо часу їхньому вихованню та фізичним навантаженням. Оптимальними умовами для чорно-підпалого кунхаунда є проживання в сільській місцевості з можливістю тривалих прогулянок. Через виражений мисливський інстинкт і схильність до гучного гавкоту утримання в багатоквартирному будинку може бути складним. Крім того, собаці потрібні регулярні заняття, які дозволяють реалізувати її природні здібності, зокрема пошук предметів за запахом та відстеження запахових слідів.
Дорослому собаці потрібно щонайменше дві години прогулянок і фізичної активності на день. Маршрути бажано змінювати, даючи можливість досліджувати запахи. Біг без повідця можливий на безпечно огородженій території.
Фізичні навантаження потрібно поєднувати з розумовими завданнями. Постійне збільшення тривалості прогулянок лише підвищуватиме витривалість собаки. Для породи підходять вистежування, пошук людини за запахом і вправи на розрізнення запахів.
Для утримання чорно-підпалого кунхаунда найкраще підходить приватний будинок у сільській місцевості або передмісті з просторим, надійно огородженим подвір’ям. Оскільки собака має сильний мисливський інстинкт, захопившись запаховим слідом, він може спробувати втекти за межі ділянки. Тому під час прогулянок важливо контролювати його пересування та регулярно змінювати маршрути, щоб тварина могла досліджувати нові запахи й задовольняти природну потребу в пошуковій активності.
Для чорно-підпалого кунхаунда підходить повнораціонний корм для великих порід із якісними джерелами тваринного білка, який підтримує м’язову масу, та достатнім вмістом жирів для забезпечення енергетичних потреб. У складі також мають бути омега-3 та омега-6 жирні кислоти, кальцій, фосфор, цинк і вітаміни. Добову норму визначають за таблицею годування на упаковці з урахуванням віку, маси тіла та фізичної активності собаки. Для тварин, які регулярно беруть участь у полюванні або інтенсивно тренуються, може знадобитися калорійніший раціон.
Шерсть протирають за потреби та вичісують щіткою або спеціальною рукавицею раз на тиждень. Регулярно перевіряють чистоту вух і складок біля губ. Після прогулянок варто оглядати подушечки лап і ділянки між пальцями, де можуть застрягати насіння трав та інші сторонні предмети.
Кунхаунд кмітливий, але повільно дорослішає, тому потребує поступового й послідовного навчання. Команди зручно відпрацьовувати під час прогулянок та повсякденних справ. Одноманітні повторення й надто інтенсивні заняття можуть знижувати інтерес до навчання.
Заохоченням можуть бути ласощі та можливість досліджувати запахи. Змалку собаку потрібно привчати до спокійної взаємодії з дітьми й іншими тваринами.
Порода підходить активній сім’ї зі старшими дітьми та просторим огородженим подвір’ям. Через великі розміри й незграбність у молодому віці собака може випадково збити людину, тому менш придатний для сімей з малими дітьми або людьми з обмеженою рухливістю.
На прогулянки, ігри та навчання потрібно відводити загалом близько 3–4 годин на день. Кунхаунд погано переносить тривалу самотність, тому бажано, щоб власник більшу частину дня був удома.
Дітей і собаку навчають безпечної взаємодії. Малих дітей не залишають із собакою наодинці, усі контакти мають контролювати дорослі.
Зазвичай тривалість життя становить 10–12 років. Вона залежить від спадковості, стану здоров’я та умов утримання. Збалансоване харчування, контроль ваги й регулярні ветеринарні огляди допомагають підтримувати здоров’я собаки.
Дорослий собака має орієнтовно 58–69 см у холці та важить 25–34 кг. Самці зазвичай більші за самок. Це велика порода, якій потрібні достатньо місця для відпочинку та відповідні умови для перевезення.
Для дорослого кунхаунда орієнтиром є близько двох годин активності щодня. Прогулянки варто доповнювати пошуком запахів, іграми та навчанням. Тривалість і темп занять підбирають відповідно до віку, здоров’я та підготовки собаки.
Навчання потребує терпіння: кунхаунд кмітливий, але самостійний і легко відволікається на запахи. Найкраще працюють короткі, різноманітні заняття з чіткими правилами та заохоченням. Команди потрібно поступово відпрацьовувати в різних умовах.
Соціалізований кунхаунд може добре ладнати з дітьми, особливо старшими. Молодий собака через активність і великі розміри здатний випадково збити малу дитину. Дорослі мають контролювати спільні ігри та навчати дітей поважати відпочинок і особистий простір собаки.
Квартира менш придатна для цієї породи через її розміри, потребу в активності та гучний голос. Таке утримання вимагатиме тривалих прогулянок, регулярних занять і поступового привчання до самотності. Просторий будинок з огородженим подвір’ям краще відповідає потребам кунхаунда.
Коротку шерсть вичісують раз на тиждень, а купають собаку в міру забруднення. Регулярно оглядають вуха, очищують складки біля губ, доглядають за зубами та контролюють довжину кігтів. Після прогулянок перевіряють лапи й ділянки між пальцями на наявність сторонніх предметів.
