Sorry, you need to enable JavaScript to visit this website.
Ваш улюбленець - наше натхнення.

Сінгапурська

Сінгапурська кішка виглядає, як абіссінська, але менша за розміром. Голова з округлим черепом, чітко виділеними подушечками вібрисів та короткою широкою мордою. Вуха великі та глибокі. Великі очі мигдалеподібної форми розташовані під незначним нахилом і зазвичай широко відкриті. Хоча це кішки невеликого розміру, їхнє тіло збите та м'язисте. Хвіст тонкий, з тупим кінчиком. Хутро коротке і гладке, а кожна волосинка має смужки кольору слонової кістки, чорні або коричневі. Хутро темніше на спині, хвості та лапах. Груди та живіт блідого кольору слонової кістки. Очі бувають карі, зелені або жовті з чорним обідком.

Важливо знати
  • Грайливий і допитливий кіт
  • Дружній, але незалежний кіт
  • Не дуже галасливий кіт
  • Струнка й елегантна порода котів
  • Потрібен грумінг раз на тиждень
  • Негіпоалергенна порода
  • Потребує простору на вулиці
  • Може знадобитися ознайомлення перед проживанням з дітьми

Характер

Сінгапурська кішка — дуже ніжна й товариська, але, на відміну від своїх орієнтальних собратів, має дуже тихий голос і більш стримана. Сінгапури люблять бути в компанії людей, сидіти на колінах або на плечі в хазяїна — їм подобається тілесний контакт. Здається, вони не люблять перебувати десь на рівні підлоги, тому завжди знаходять місце, на якому зможуть покрасуватися, наприклад на книжній полиці або шафі. Вони активні, живі й завжди готові гратися. Ці кішки швидко навчаються, вони допитливі та пустотливі.

Походження

Країна або континент походження: Сінгапур

Сінгапурська кішка походить з Сінгапуру, чия назва означає «місто лева»: це місцева малайська назва острова. Оскільки ці кішки мешкали у стічних канавах, їх протягом певного часу називали «дренажні кішки». Цей факт також вважають причиною їхньої дрібної статури: сінгапурська кішка є найменшою породою у світі. Сінгапурська порода існує вже біля 300 років і походить від котів з усього світу, що потрапляли до Сінгапуру з кораблями й схрещувалися там з місцевими дикими кішками. Місцева влада вважала їх тваринами-шкідниками та періодично робила все, щоб скоротити їхню чисельність.

У 1974 році боротьба з цими котами настільки поширилася, що залишилось усього три сінгапурські кішки, яких вивезли до Америки разом із четвертою, яку знайшли в 1980 році. Ці чотири кішки започаткували породу, яка нам відома зараз. Першу сінгапурську кішку завезли до Британії в 1989 році, і зараз їхня кількість стрімко зростає.