Ваш улюбленець - наше натхнення.

Сіамська

Сіамська кішка — це порода середнього розміру з довгим гнучким тілом. При всій граційності та елегантності сіамці мають добре розвинуту м'язову систему. Тіло добре збалансоване й атлетичне, лапи худі, а подушечки невеликі, овальної форми. Голова анфас нагадує трикутник, що чітко звужується в маленьку мордочку. Великі рухливі вуха посаджені так, що ніби повторюють лінії трикутника. Очі орієнтальної форми, з нахилом до носа. Хвіст довгий, звужується до кінчика, без зламів. Коротке, тонке та гладке хутро має основний блідий відтінок та темне на кінчиках волосинок. Забарвлені відмітини є тільки на морді у вигляді маски, а також на вухах, лапах і хвості: це найхолодніші частини тіла. Ця порода має великий діапазон кольорів. Колір очей при будь-якому забарвленні хутра та малюнків на ньому незмінно залишатиметься яскраво-блакитним.

Важливо знати
  • Дуже активний та дотепний кіт
  • Соціальний та залежний кіт
  • Дуже галасливий кіт
  • Струнка й елегантна порода котів
  • Потрібен грумінг раз на тиждень
  • Негіпоалергенна порода
  • Потребує простору на вулиці
  • Може знадобитися ознайомлення перед проживанням з дітьми

Характер

Напевно, сіамську кішку можна впізнати не лише за її класичною зовнішністю, а й за гучною «балакучою» поведінкою. Зазвичай ця порода поводиться як товариський екстраверт і може здіймати надзвичайний галас. Сіамські кішки вимагають уваги та хочуть бути справжнім членом сім'ї. Ця кішка не зовсім підійде людям, які цілий день проводять на роботі, оскільки вона не любить лишатися наодинці. Тому гарним рішенням проблеми може стати заведення двох котів з одного приплоду! Сіамські кішки надзвичайно розумні й потребують розваг. Їм потрібні іграшки та точилки для кігтів, щоб розважатися, і представників цієї породи навіть можна навчити приносити іграшки.

Походження

Країна або континент походження: Таїланд (колишній Сіам)

Сіамські кішки є однією з найпопулярніших племінних порід у Великій Британії — за кількістю їм передують тільки британські короткошерсті. Напевно, цю породу впізнати найлегше. Сіамці з'явились там, де зараз знаходиться Таїланд, і ця порода існує вже сотні років. За легендою, сіамські кішки вважалися священними й охороняли буддистські храми. До Британії сіамців завезли в 1880-х роках. Спочатку сіамська порода мала тепле кремове забарвлення з густими коричневими відмітинами, але західні заводчики, включаючи інші породи в план розведення, вивели котів з багатьма варіантами кольорів. Перші сіамці мали скошені очі та злами на хвості, але зараз ці риси вважаються серйозними недоліками.

Сіамські кішки живуть довго: за деякими свідченнями, їхній вік може перевищувати 20 років. Проте з цією породою пов'язують кілька особливостей. Так, деякі різновиди схильні до таких онкологічних захворювань, як лімфома та кишкові пухлини. У порівнянні з іншими породами сіамські кішки більше страждають від хронічного кашлю (бронхіальне захворювання) та блювоти. Деякі різновиди сіамських кішок можуть вживати неїстівні предмети (це явище називається геофагія), наприклад одяг з вовни, пластик і т. п., але причина цього явища невідома.

Будь-яка кішка має власні унікальні уподобання щодо їжі, у кожної є певні улюблені продукти й ті, що їй не подобаються.  Коти — м'ясоїдні, і кожному з них потрібно отримувати з їжі набір із 41 визначеної поживної речовини. Співвідношення цих поживних речовин відрізняється залежно від віку, способу життя й загального стану здоров'я. Тому не дивно, що енергійному кошеняті потрібен інший баланс речовин у раціоні, ніж менш активному дорослому коту. Слід також пам'ятати: щоб підтримувати ідеальну фізичну форму кішки, їй необхідно давати належну кількість їжі, визначену згідно з рекомендаціями щодо годування. Також слід враховувати особисті смаки тварини щодо складу сухого чи вологого корму.

Коротка лискуча шерсть сіамської кішки не потребує надмірного грумінгу, але кішці сподобається, коли їй виявлятимуть увагу розчісуванням. Як і більшість короткошерстих порід, ці кішки дуже добре самі слідкують за своєю шерстю. Як і всі породи, сіамські кішки потребують захисту від хвороб з допомогою вакцинації і регулярної боротьби з паразитами, а також щорічних оглядів у ветеринара.

Хоча ця порода не є широко визнаною як одна з найкращих порід для дітей, усі кішки є різними, і за умови належного освоєння вона зможе жити з дітьми.