Лікой

Рейтинг ветеринара

Родоначальниками породи лікой стали брат і сестра з унікальною зовнішністю, знайдені у 2010 році в одному з притулків штату Вірджинія (США). Завдяки ретельному медичному обстеженню з'ясувалося, що незвичне рідке хутро з просиводдю є наслідком природної рецесивної мутації у повністю здорових котів.

Для збереження генофонду та зміцнення здоров'я перших представників схрещували зі звичайними домашніми короткошерстими котами, що дозволило сформувати повноцінну племінну лінію.

У Європі порода з'явилася дещо пізніше: перших котів завезли до Великої Британії у 2013 році, а вже за два роки там народився перший британський послід чалих малюків.  

Сьогодні лікой залишається однією з наймолодших та найрідкісніших порід у світі. Шукаючи інформацію про цих тварин, варто пам'ятати, що багато зображень у мережі надмірно відредаговані у фоторедакторах для штучного підсилення «вовкулакуватого» ефекту. 

Котам цієї породи необхідні щоденні інтерактивні розваги, харчові головоломки та високі ігрові комплекси для стрибків. Через рідку шерсть і відсутність підшерстя лікої дуже чутливі до холоду, тому їм потрібне тепле житло без протягів. Влітку вони полюбляють грітися на сонці, а взимку відпочивають біля батарей чи каміна.  

Через рідке хутро та брак підшерстя лікої погано переносять примхи погоди, тому їх слід утримувати виключно як домашніх котів. На вулиці вони швидко мерзнуть під дощем чи вітром, а у спекотні дні ризикують отримати сонячні опіки.

Шерсть цих котів не забезпечує термоізоляції, тож господар повинен ретельно стежити за температурою в приміщенні. Виходити на свіже повітря лікой може лише під наглядом — у безпечному закритому дворі або критиму вольєрі (катіо), де тварина завжди має змогу сховатися від сонця чи холоду.

В усьому іншому порода дуже адаптивна. Вони лазять і ховаються не більше за інших котів, тому для їхнього щастя цілком достатньо високого ігрового дерева, кількох дряпок і набору цікавих іграшок. 

Попри свою екзотичну зовнішність, кіт лікой за фізіологічними потребами в харчуванні нічим не відрізняється від інших порід.

Усі коти є облігатними хижаками, які повинні отримувати з їжею 41 життєво необхідну поживну речовину. Оскільки кожна тварина індивідуальна, точний баланс і пропорції цих елементів залежать від віку, рівня активності та загального стану здоров'я: енергійному кошеняті потрібен зовсім інший раціон, ніж малорухливому коту поважного віку.

При організації годування важливо дотримуватися рекомендацій щодо розміру порцій для підтримки оптимальної ваги й кондиції тіла, а також враховувати вподобання улюбленця стосовно сухих чи вологих кормів. 

Попри відсутність довгого хутра та ковтунів, догляд за лікоєм має свої важливі нюанси. Через специфічну «патлату» структуру шерсті на тілі тварини складно помітити дрібні пошкодження шкіри, тому кота варто оглядати щодня. Повноцінний грумінг із вичісуванням достатньо проводити 1–2 рази на тиждень.  

Оскільки лікої схильні до повного скидання шерстного покриву перед оновленням до нового сезону, регулярне розчісування допомагає швидко видаляти відмерлі волоски.

Важливою складовою гігієни є періодичне купання, приблизно один раз на місяць. Це необхідно для очищення відкритих ділянок шкіри від естетичного та фізіологічного накопичення шкірного жиру.  

Якщо ви помітили, що шерсть стала надто жирною чи брудною, це може бути сигналом, що кіт через хворобу або надмірну вагу перестав доглядати за собою.  

Для підтримки міцного здоров'я тварині також необхідні стандартні профілактичні заходи: вчасна вакцинація, планова обробка від паразитів і щорічний візит до ветеринара. 

Завдяки своєму темпераменту та специфічним потребам кіт лікой найкраще підходить для спокійної та передбачуваної домашньої обстановки. Ця порода вимагає чимало уваги, тому найкращим вибором вона стане для родин без дітей або з дітьми старшого шкільного віку. У надміру шумному чи хаотичному середовищі активний лікой швидко відчуває стрес, що може призвести до небажаних проблем з поведінкою.  

Важливим фактором є і безпека: через відсутність підшерстя коту протипоказане вільне перебування на вулиці, а з малими дітьми існує постійний ризик випадкового втечі тварини через незачинені двері.

У стосунках з іншими домашніми улюбленцями лікой проявляє мирний та доброзичливий характер. Він здатен легко уживатися як з іншими котами, так і з собаками. Проте для успішного сусідства господарям слід дотримуватися правил поступового знайомства під особистим контролем та приділяти належну увагу ранній соціалізації кошеняти, яка є запорукою гармонійної поведінки тварини у дорослому віці. 

Через те що лікой є порівняно новою та рідкісною породою, знайти такого кота в притулках надзвичайно складно. Проте випадки, коли тварина шукає новий дім, усе ж трапляються. Якщо вам пощастить знайти лікоя через волонтерівя, обов'язково розпитайте фахівців про індивідуальний характер, минуле та звички конкретної тварини.  

Прізвисько «кіт-перевертень» (або кіт-вервульф) закріпилося за лікоєм через його специфічну «містичну» зовнішність. Через рецесивну мутацію у тварини відсутнє підшерстя, а навколо очей, носа та на мордочці утворюється лиса «маска», що нагадує образ перевертня з фольклору. Враження підсилюють виразні золотаві очі, унікальна чала шерсть зі сивиною та здатність кота повністю линяти, періодично стаючи майже лисим, а потім знову обрастаючи хутром. 

Головна відмінність полягає в шерстяному покриві та генетиці. Сфінкси — це практично повністю безшерсті коти (або з легким пушком), тоді як лікої мають унікальну м'яку шерсть з поодинокими сивими волосками. Крім того, голі ділянки у лікоя розташовані локально у вигляді «маски» на морді та лапах, а линяння відбувається хвилеподібно, через що кіт може тимчасово лисіти й знову обрастати.  

Генетично це також є абсолютно різними мутаціями: у сфінксів ген відповідає за відсутність шерсті, а у лікоїв — за відсутність підшерстя та специфічну структуру остьового волосу. 

Ні, лікой не є гіпоалергенною породою. Основний алерген у котів міститься не в самій шерсті, а в білках лупи, слини та секретах шкірних залоз. Оскільки у лікоїв є відкриті ділянки шкіри й вони активно вимиваються, алергічна реакція на них можлива так само, як і на звичайних котів. 

Це природна генетична особливість породи. Через відсутність підшерстя та специфічну структуру фолікулів лікої проходять періодичні фази інтенсивного линяння. У цей час кіт лікой може майже повністю облисіти, проте згодом шерсть знову відростає. 

Так, лікої дуже чутливі до холоду. Через рідкий шерсний покрив та брак щільного підшерстя їхній організм погано утримує тепло, тому коти швидко замерзають від протягів і низьких температур та постійно шукають найтепліші місця в домі. 

Вільний вигул для лікоя категорично протипоказаний. Без належного захисту шерсті кіт ризикує отримати сонячні опіки влітку або сильно переохолодитися в холодну пору року. Прогулянки можливі лише на повідці або в безпечному, критому вольєрі (катіо) під наглядом господаря. 

Так, оскільки на лисих ділянках (мордочка, лапи) та під рідкою шерстю активно накопичується шкірне сало (себум). Кота необхідно регулярно купати приблизно раз на місяць м'яким шампунем або протирати шкіру спеціальними серветками, щоб уникнути закупорки пор та подразнень.