Це елегантний і стрункий собака, схожий на звичайного, але мініатюрного хорта. Шерсть гладка і блискуча. Голова вузька з чарівною мордочкою, вуха м'яко складені і розташовуються високо на голові. Хребет являє собою плавну лінію, яка спочатку йде вниз, а потім чітко піднімається в області попереку. Хода — жвава й вільна.
Це милий собака, який любить притискатися: частково — аби продемонструвати прихильність, а частково — через потребу зберігати тепло! Італійського хорта краще соціалізувати у ранньому віці, щоб він швидше приймав незнайомців та адаптувався до різних ситуацій. Цьому собаці може знадобитися час, щоб прив'язатися до власника, але він стане прекрасним компаньйоном, якщо з ним потоваришувати.
Країна або континент походження: Італія
Вважається, що порода собак італійський хорт виникла в Єгипті; муміфіковані собаки, які дуже схожі на сучасну породу, були дійсно знайдені в гробницях фараонів. Римляни завезли цю породу до Середземномор'я у VI столітті до нашої ери, там вона дуже полюбилася грецькій та римській знаті. Пік популярності породи припав на XVI-XVII століття, у цей час її представники прикрашали безліч королівських дворів. Серед відомих власників — Марія Стюарт, Карл I, Фрідріх II та королева Вікторія. Можливо, італійський хорт полював на кроликів, але перш за все його розводили як собаку-компаньйона.
