У цього гігантського собаки велика, широка, кругла голова з великою кількістю зморщок. Представники породи мають міцну мускулисту шию і тіло з широкими грудьми. Бордоський дог має коротку шерсть, яка досить м'яка на дотик.
Бордоський дог — собака, який дуже прив'язується до сім'ї і не любить розлучатися з її членами надовго. Вони будуть захищати сім'ю та територію, якщо їм щось загрожуватиме. Якщо їх добре виховати, соціалізувати та дресирувати, вони будуть дуже добре поводитися з дітьми і приймуть інших домашніх тварин, якщо познайомити з ними в молодому віці. Вони люблять догоджати, отже, їх потрібно дресирувати послідовно і спокійно.
Країна або континент походження: Франція
Бордоський дог — стародавня французька порода, яку вважають безпосереднім нащадком римського молоса. У XII столітті представники породи жили у французьких маєтках і полювали на свиней, кабанів, вовків та ведмедів. У середні віки вони заганяли худобу. Вони навіть брали участь у війнах та охороняли отару, також їх використовували для цькування тварин та у собачих боях. Популярність породи знизилась у XX столітті, але сьогодні, здається, кількість цих собак зростає.
Як і багато інших порід, бордоський дог може страждати на дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати стегна. Вони також схильні до шкірних інфекцій, які виникають у складках їхньої шкіри.
Вони не вимагають стільки фізичних вправ, скільки можна очікувати — близько години на день має бути достатньо для дорослої тварини. Достатньо кілька прогулянок протягом дня, з короткими перервами для вільного бігу та гри. Молодим собакам не слід давати занадто багато повсякденного навантаження, бо це може призвести до проблем з кістками та суглобами.
Собаки гігантських порід не тільки мають гігантський апетит, але й потребують збалансованого раціону, що включає різноманітні мінерали й вітаміни, аби задовольняти потреби суглобів і хрящів. Бордоський дог має схильність до здуття і проблем зі шлунком; старайтесь годувати його частіше, але меншими порціями, щоб мінімізувати цей ризик.
Грумінг є відносно нескладним. Все, що потрібно, — один раз на тиждень протерти коротку шерсть гумовою рукавицею, щоб зібрати відпалі і відмерлі волосини. Регулярно слід чистити складки на шкірі, щоб запобігти розвитку інфекції.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
