Італійська болонка — це іграшкова порода, яка дуже нагадує мальтійську болонку. Собака з добре розвиненими м'язами, у нього довга біла шерсть, що покриває всю голову та тіло.
Італійська болонка дуже прив'язана до своїх власників і взагалі не любить знаходитися без них. Він може бути досить замкнутим при незнайомцях, і хоча буде гавкати, щоб повідомити власника про щось незвичне або нове, гавкає не багато, і взагалі це не агресивна тварина. Вони люблять догоджати і швидко навчаються.
Країна або континент походження: Італія
Вважається, що порода італійська болонка походить від бішонів, що мешкали на півдні Італії та Мальті. Їх вивели кілька століть назад в італійській Болоньї у XI–XII століттях. Вони користувалися великою популярністю серед королівських сімей і аристократії у 1500-х роках як собаки-компаньйони. Представниками цієї породи володіли деякі добре відомі особистості — від російської імператриці Катерини Великої до Мерилін Монро!
Італійська болонка — як правило, здорова порода без якихось специфічних проблем зі здоров'ям.
Власники італійської болонки мають цікавитися грумінгом, проявляти хоча б базовий інтерес до дресирування як для виховання слухняності, так і для розваги, а також вести досить активний спосіб життя. Ця порода добре підходить для власників-початківців, якщо ви готові приділяти час і докладати зусиль, щоб займати та розважати цього розумного та життєрадісного маленького собаку.
Ці маленькі собачки цілком задоволені кількома короткими прогулянками щодня, але ніколи не відмовляться і від тривалої прогулянки. Так само вони будуть із задоволенням грати в саду зі своїм власником.
Собака італійська болонка із задоволенням житиме будь-де і в будь-якому типі житла, якщо матиме доступ до безпечного саду для ігор, а господар перебуватиме з нею більшу частину часу. Ця порода-компаньйон погано переносить тривалу самотність, тому її варто поступово навчати спокійно реагувати на короткі періоди розлуки з власником, адже для неї це неприродний стан.
Мініатюрні собаки мають швидкий метаболізм, а це означає, що вони дуже швидко спалюють енергію. При цьому через свої маленькі шлунки вони повинні їсти небагато, але часто. Для малих порід спеціально розробляється харчування з належними рівнями ключових поживних речовин і шматочками меншого розміру, які підходять для їхнього невеликого рота. Це також сприяє жуванню і покращує травлення.
Італійську болонку легко дресирувати за допомогою позитивного підкріплення, і робити це необхідно, адже вона розумна та кмітлива. Хоча собака невелика за розміром, вона стає кращим компаньйоном завдяки базовому дресируванню та буде щасливішою, якщо отримає достатню розумову стимуляцію та регулярні фізичні навантаження, а також ігри. Рання соціалізація обов’язкова, щоб тварина почувалася впевнено та комфортно в будь-яких ситуаціях. Може повільно привчатися до туалету, тому важливо запастися терпінням.
Довга шерсть італійської болонки схильна до утворення вузликів, тому потребує щоденного розчісування гребінцем, з приділенням особливої уваги животу, лапам і ділянці за вухами. Оскільки вони не линяють, відмерлу шерсть потрібно прибирати з допомогою грумінгу.
Італійська болонка за характером ніжна та делікатна собака, тому краще почувається у спокійному середовищі: у родинах зі старшими дітьми, у пенсіонерів або в одинаків. Малюки можуть сприймати її як живу іграшку, що небезпечно й для собаки, й для дитини.
Як і з будь-якою твариною, важливо вчити дітей поводитись правильно: без різких рухів, без тиску. Всі контакти малюків із собакою повинні проходити під наглядом дорослих.
