Як і багато інших порід, усі різновиди бельгійських вівчарок можуть страждати на спадкові захворювання очей та дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати очі та стегна.
Бельгійська вівчарка лакенуа
Лакенуа — це грубошерстий собака середнього/великого розміру, який виглядає квадратним за формою. Стійка до змін погоди шерсть — рудуватого кольору з чорним відтінком, переважно на морді та хвості. Дорослі пси повинні мати зріст від 61 до 66 см, а суки — 56–61 см. Вони важать 27.5–28.5 кг.
Важливо знати
- Собака підходить досвідченим власникам
- Необхідна додаткова підготовка
- Любить енергійні прогулянки
- Любить гуляти більше двох годин на день
- Великий собака
- Деяка слинотеча
- Потребує розчісування через день
- Не гіпоалергенна порода
- «Балакуча» і галаслива собака
- Сторожова собака. Гавкає і попереджає
- Для проживання з іншими домашніми тваринами може знадобитися навчання
- Для проживання з дітьми може знадобитися навчання
Характер
Як домашня тварина, він відданий компаньйон; він не любить бути відокремленим від своєї родини, вважаючи за краще приєднуватися до всіх видів діяльності. Ласкавий та ніжний до близьких людей, він сміливо захищає свій дім та сім'ю — інстинкт, який виникає природно і не потребує заохочення. Рання соціалізація життєво необхідна для всіх собак, які мають виражені охоронні інстинкти. Особливо для лакенуа, оскільки він може сваритися з іншими собаками, якщо йому не вистачає позитивного раннього досвіду.
Походження
Бельгійська вівчарка буває чотирьох різновидів: лакенуа, тервюрен, грюнендаль та малінуа. Свої назви вони отримали на честь районів Бельгії, з яких походять. Лакенуа — найрідкісніший з чотирьох різновидів. Спочатку їх використовували в пасовищному тваринництві і для охорони «лляних» полів, де на сонці та під дощем лежали цінні тканини. Оскільки у цих собак жорстка шерсть, вони ідеально підходили для роботи на свіжому повітрі в будь-яку погоду. Сьогодні їх використовують бельгійська армія та поліція.