Як і багато інших порід, усі різновиди бельгійських вівчарок можуть страждати на спадкові захворювання очей та дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати очі та стегна.
- Собака підходить досвідченим власникам
- Необхідна додаткова підготовка
- Любить енергійні прогулянки
- Любить гуляти більше двох годин на день
- Великий собака
- Деяка слинотеча
- Потребує розчісування через день
- Не гіпоалергенна порода
- «Балакуча» і галаслива собака
- Сторожова собака. Гавкає і попереджає
- Для проживання з іншими домашніми тваринами може знадобитися навчання
- Для проживання з дітьми може знадобитися навчання
Характер
Грюнендаль — це ласкавий, відданий компаньйон, який хоче долучитися до всього. Він проявляє свої охоронні інстинкти, коли відчує, що це необхідно. Ці собаки захищатимуть свій дім і сім'ю, тому не рекомендується заохочувати охоронні інстинкти в молодому віці тварини, оскільки згодом собака може почати охороняти вас у ситуаціях, де цього зовсім не треба. Рання повна соціалізація обов'язкова для цієї породи.
Походження
Існує чотири різновиди бельгійської вівчарки — грюнендаль, тервюрен, малінуа та лакенуа. Свої назви вони отримали на честь районів Бельгії, з яких походять. Працьовиті вівчарки з Бельгії відомі ще з середньовіччя. У 1890-х роках професор бельгійської школи ветеринарних наук записав стандарти для різних типів бельгійських вівчарок. Було зазначено, що всі вони схожі за типом, а їхньою головною відмінністю є шерсть. Потім професор поділив їх на різновиди і порадив розводити як окремі породи. Порода собак грюнендаль була виведена шляхом схрещення чорної суки типу бельгійської вівчарки з іншим чорним пастушим собакою. У результаті цього з'явився послід, завдяки якому була виведена порода грюнендаль.