Ердельтер'єри є найбільшою породою групи тер'єрів. Їхні м’язисті тіла вкриті жорсткою жилавою шерстю, яку важко не помітити. Це розумні та впевнені собаки, яких легко полюбити, але їх інтенсивний характер може бути складним для тих, хто вперше володіє собакою.
Країна походження: Англія
Порода собак ердельтер'єр — нащадок нині вимерлого чорно-коричневого тер'єра. Ця порода виникла в XIX столітті в долинах річок Ейр, Уорф і Колдер у Йоркширі завдяки мисливцям на видр, які хотіли, щоб тер'єр допомагав полювати на видр та інших хижаків і виконував роботу сторожового собаки. Великі робочі породи тер'єрів схрещували з оттергаундом, щоб вивести собаку, який був би достатньо великим для того, щоб впоратися з дорослими борсуками та видрами. Пізніші схрещування з ірландським тер'єром та, можливо, вельш-тер'єром обумовили появу собаки даного розміру та типу.
Ердельтер'єр — це зазвичай міцна порода. Як і багато інших порід, вони можуть страждати на дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати стегна.
Активний ердельтер'єр потребує не дуже багато фізичних вправ (1–2 години на день), включаючи ігри та дресирування. Це допомагає запобігти нудьзі та підтримувати його в гарній формі.
Дієта вашого собаки повинна мати правильний баланс з усіх головних груп поживних речовин і включати постійне забезпечення прісною водою. Важливо регулярно оцінювати стан тіла, щоб перевірити, чи залишається ваш собака в ідеальній формі, а також не забувати годувати його принаймні двічі на день та згідно з рекомендаціями щодо призначеної для нього їжі. Ердельтер'єри мають схильність до здуття і проблем зі шлунком; якщо годувати їх частіше, але меншими порціями, це допоможе мінімізувати цей ризик.
Водостійка, подвійна шерсть собак породи ердель складається з грубої, жорсткої верхньої шерсті і коротшого та м'якшого підшерстя. Вона потребує щоденного розчісування, а також стрипінгу, коли починається линяння шерсті (двічі на рік).
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
