Незважаючи на невеликі розміри, ці шотландці створюють враження сильних і потужних собак. Вони мають твердий і жорсткий верхній шар шерсті з м'яким щільним підшерстям, виразні брови і вуса.
Шотландські тер'єри відрізняються сміливістю і хоробрістю, чого не скажеш по їхньому розміру. Стороннім людям шотландський тер'єр може здатися дещо похмурим і серйозним, але для своєї сім'ї та друзів вони віддані, ласкаві та веселі. Скотті, незважаючи на відданість своїм власникам, є незалежними собаками і потребують багато мотивації, веселощів і терпіння під час дресирування.
Країна або континент походження: Шотландія
До 1859 року не зафіксовано жодної згадки про цю породу, і все ж того року «шотландських собак» показували на виставці як чисту породу, хоча і під назвою абердинський тер'єр, на честь регіону, у якому їх розводили у великій кількості. Однак немає сумнівів, що вест-хайленд-вайт-тер'єр та шотландський тер'єр тісно пов'язані між собою, бо їхні предки походять з регіону Блекмаунт у графстві Пертшир і з Раннох-Мур. Цих собак використовували, аби дістати хижих гризунів з-під глиб каменю, щурів з-під землі та інших шкідників зі складів.
Проблеми зі здоров'ям, які найчастіше зустрічаються у шотландського тер'єра, — це особливе захворювання кісток щелепи, розлади м'язів, що викликають судоми, і представники породи більш схильні до деяких видів раку, зокрема раку сечового міхура. Як і багато інших порід, вони можуть страждати на спадкові захворювання очей, тому важливо проводити перевірку зору.
Шотландські тер'єри невимогливі до своїх запитів щодо повсякденного навантаження і легко адаптуються до різних обставин. Дорослому собаці потрібна одна година повсякденного навантаження, хоча він з радістю виконає більше.
Маленькі собаки мають швидкий метаболізм, а це означає, що вони дуже швидко спалюють енергію. При цьому через свої маленькі шлунки вони повинні їсти небагато, але часто. Для малих порід спеціально розробляється харчування з належними рівнями ключових поживних речовин і шматочками меншого розміру, які підходять для їхнього невеликого рота. Це також сприяє жуванню і покращує травлення.
Шотландським тер'єрам потрібен професійний стрипінг три-чотири рази на тиждень із вкороченням шерсті на грудях, лапах і голові. У період між цими процедурами шерсть необхідно регулярно розчісувати щіткою і гребінцем, особливо навколо рота, де в зоні бороди і вус можуть збиратися частинки їжі.
Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.
