Парсон-расел-тер'єр — як правило, міцна порода, як і більшість тер'єрів. Як і інші породи, може страждати на різні спадкові захворювання очей, тому доцільно перевіряти зір.
Парсон-расел-тер'єр (короткошерстий/гладкошерстий)
Парсон-расел-тер'єр — відносно невеликий, активний і жвавий тер'єр. Вони мають досить довгі лапи, які дозволяли не відставати від коней, а форма тіла допомагала пролізати в навіть дуже маленькі місця. Вони білого або в основному білого кольору із коричневим, лимонним або чорним забарвленням (яке зазвичай видно на голові чи хвості). Дорослі самці мають зріст близько 36 см, а дорослі самки — 33 см. Вони важать приблизно 5–8 кг.
Важливо знати
- Собака підходить для недосвідчених господарів
- Потрібна певна підготовка
- Любить активні прогулянки
- Любить гуляти одну годину на день
- Маленький собака
- Мінімальна слинотеча
- Потребує розчісування раз на тиждень
- Не гіпоалергенна порода
- «Балакуча» і галаслива собака
- Сторожова собака. Гавкає і попереджає
- Для проживання з іншими домашніми тваринами може знадобитися навчання
- Для проживання з дітьми може знадобитися навчання
Характер
Парсон-расел-тер'єр — це зазвичай доброзичливий, відданий і ласкавий собака з сильним характером. Представники породи можуть стати улюбленцями активної родини. Але треба проводити соціалізацію з раннього віку, особливо з котами та іншими собаками. Садівники швидко дізнаються, що копати — одне з улюблених занять цього собаки!
Походження
Парсон-расел-тер'єр був виведений у XVIII столітті в Девоні преподобним Джоном Расселом. Джон Рассел народився в сім'ї мисливців на лисиць у 1795 році. Він хотів мати собаку, який не відставав би від коней, бігав з гончаками і був при цьому досить маленьким, щоб витягувати лисиць із нір. Під час навчання в Оксфорді Джон побачив і придбав ідеального собаку для своїх цілей, який належав молочнику. Існує думка, що це був перший собака, нині відомий як джек-расел. За часи служіння Джон Рассел присвятив себе як церкві, так і розведенню тер'єрів, здатних полювати на лисиць.