Як і багато інших порід, ірландський червоно-білий сетер може страждати на різні спадкові захворювання очей та дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати очі та стегна. Вони також схильні до розладів шлунково-кишкового тракту.
- Собака підходить для недосвідчених господарів
- Потрібна певна підготовка
- Любить енергійні прогулянки
- Любить гуляти більше двох годин на день
- Великий собака
- Деяка слинотеча
- Потребує розчісування через день
- Не гіпоалергенна порода
- «Балакуча» і галаслива собака
- Не сторожова собака
- Чудово ладнає з іншими домашніми тваринами
- Чудовий сімейний пес
Характер
Ірландський червоно-білий сетер — ніжний, слухняний, добродушний, життєрадісний та ласкавий собака-компаньйон, а також гарний працівник. Він енергійний, тому його власник має бути активним, щоб задовольняти потреби вихованця у фізичних вправах.
Походження
Ірландських червоно-білих сетерів, які тісно пов'язані з ірландським (червоним) сетером, розводили ще у XVIII столітті, хоча, можливо, ця порода існувала і раніше, оскільки червоно-білі мисливські собаки описані в текстах, що датуються 1500-ми роками. Сетери як спортивні собаки були популярними серед помісних дворян в XVII і XVIII століттях, і більшість з них були червоно-білого забарвлення, але наприкінці XIX століття вже віддавали перевагу чисто рудому кольору шерсті, і червоно-білі сетери опинилися під загрозою вимирання. На щастя залишилось достатньо червоно-білих сетерів, щоб віддані своїй справі заводчики змогли відродити породу після Першої світової війни.