Цей великий, потужний спортивний собака, який за типом нагадує мастифа, у дорослому віці має зріст близько 65–72 см (пси) або 62–68 см (суки) та важить 30–50 кг. Його шерсть буває двох типів: довга або коротка, яка може бути палевого, тигрового, вовчого або чорного кольору.
Ештрельська гірська вівчарка віддана своїй сім'ї, яку вона дуже любить; а з іншими вона дуже стримана, тому особливо важлива рання, повна соціалізація з людьми та постійне навчання. Як і інші собаки-охоронці, цей пес пильний і від природи галасливий. Як для свого розміру, він на диво спритний, тому рекомендується високе огородження, мінімум 180 см заввишки.
Спочатку представники цієї породи з Ештрельських гір, що на півночі Португалії, вважались собаками-охоронцями. Вони або походять від собак типу мастиф, яких римляни привезли з собою на Піренейський півострів, або з'явилися водночас з набігом вестготів. Ніхто точно не знає історії походження породи, але, незалежно від цього, немає сумнівів у тому, що ештрельська гірська вівчарка — одна з найдавніших порід у Португалії, яка впродовж століть охороняла овець та кіз від хижаків, наприклад, вовків. За ці роки порода мало змінювалася, бо весь цей час знаходилася в ізольованій географічній зоні.
