Чау-чау — це велика, компактна, схожа на ведмедя собака з густою, рясною верхньою шерстю, вовняним підшерстям і хвостом, закрученим на спині. Ця порода набуває все більшої популярності, і своєю вражаючою зовнішністю вони обов’язково справлять незабутнє враження на кожного, хто на них погляне.
| Тривалість життя: | 12 – 15 років |
| Вага: | 18 – 31.5 кг |
| Зріст: | 46 – 56 см |
| Колір: | Чорний, рудий, блакитний, палевий, кремовий або білий |
| Розмір: | Велика |
| Сімейний: | 2/5 |
| Потреби в фізичних вправах: | 2/5 |
| Легко піддається дресируванню: | 2/5 |
| Переносить самотність: | 5/5 |
| Любить інших домашніх тварин: | 1/5 |
| Енергійність: | 2/5 |
| Потреби в грумінгу: | 3/5 |
| Линька: | 1/5 |
Чау — це замкнутий, незалежний собака, який може бути впертим. Представники породи можуть дуже прив'язатись до однієї людини і здатні стати жорстокими, якщо відчують, що їм — або їхньому власникові — загрожує небезпека. Вони хоч і схожі на чарівного плюшевого ведмедика, але за характером зовсім інші. За останні роки заводчики покращили їхній характер, і вважається, що злими чау можуть стати через відсутність належної підготовки та соціалізації в молодому віці. Якщо їх познайомити з дітьми, котами та іншими домашніми тваринами в молодому віці, проблемам можна запобігти.
Походження породи собак чау-чау трохи загадкове, але вони, ймовірно, походять з Монголії та Маньчжурії, де їхнє м'ясо колись вважалось делікатесом, а хутро використовували, аби зробити одяг, і лише з часом ця порода з'явилася в Китаї. Кілька століть назад вони охороняли храми від злих духів. Місцеві аристократи використовували чау-чау як мисливського собаку, охоронця від зловмисників, тягачів саней та візків та як сторожових собак. Існує думка, що шпіци походять від чау-чау.
