Британська довгошерста

Рейтинг ветеринара

Через спокійний характер і схильність до неквапливого способу життя британську довгошерсту кішку нерідко порівнюють із Гарфілдом — персонажем однойменної серії коміксів і мультфільмів. Тобто її улюблені заняття — це сон, відпочинок і смачний обід. Через схильність до малорухливого способу життя порода схильна до набору зайвої ваги. Щоб запобігти ожирінню, важливо щодня залучати кота до рухливих ігор, пропонувати інтерактивні іграшки та стимулювати його мисливські інстинкти.

Попри спокійний і стриманий характер, британські довгошерсті коти чутливо реагують на зміни в домашньому середовищі. Постійний шум, стрес чи брак уваги з боку господарів можуть викликати психологічний дискомфорт. Це може спричинити поведінкові порушення, зокрема мічення території, надмірне вилизування з випадінням шерсті та дряпання меблів.

Безпечне перебування на свіжому повітрі забезпечує британській довгошерстій додаткову рухову та сенсорну активність. Для цього підійдуть прогулянки на шлейці або закритий вольєр з міцною сіткою, надійними кріпленнями, затіненою зоною, полицями для лазіння та місцем для відпочинку. У квартирі альтернативою може стати захищений сіткою балкон із лежанкою та багаторівневим комплексом; звичайна москітна сітка для цього не підходить, оскільки не витримує ваги кота.

Випускати британську довгошерсту на вулицю без нагляду небезпечно: вони надто довірливі, неквапливі й можуть легко травмуватися або загубитися.

Загалом це здорова порода, але малорухливість часто призводить до ожиріння. Брак активності та надвага тягнуть за собою артрит, цукровий діабет і ліпідоз печінки.  

З точки зору генетики британська довгошерста кішка має спільні ризики з короткошерстим типом. За купівлі кошеняти обов'язково перевіряйте у заводчика ДНК-тести батьків на полікістоз нирок (PKD) та відсутність гіпертрофічної кардіоміопатії (HCM). Всі ці тести доступні в Україні. 

Через високу схильність британських довгошерстих котів до переїдання, правильне харчування — це головна запорука їхнього довголіття та профілактика ожиріння.

Кожна тварина має власні смакові вподобання, проте як облігатний хижак кіт повинен щодня отримувати з їжею 41 життєво необхідну поживну речовину. Співвідношення білків, жирів і вітамінів прямо залежить від віку та активності: раціон для енергійного кошеняти суттєво відрізняється від меню літнього улюбленця.

Для підтримки оптимальної ваги дотримуйтеся добових норм годування, зазначених виробником, та комбінуйте сухий і вологий корм залежно від уподобань вашого кота. 

Догляд за шерстю та гігієна британської довгошерстої кішки вимагають щоденної уваги. Привчати кошеня до розчісування варто з перших місяців життя, поки не відріс густий підшерстя. Самостійно впоратися з шерстю кішці складно, тому щоденне вичісування необхідне для запобігання утворення ковтунів. Також важливо щодня очищати ділянку навколо очей, мордочку після їди та перевіряти чистоту шерсті під хвостом.

Тускла або жирна шерсть — тривожний сигнал. Вона свідчить про те, що кішка припинила доглядати за собою через хворобу або ожиріння, яке заважає їй дотягнутися до тіла. Для підтримання здоров'я британська довгошерста кішка потребує планової вакцинації, обробки від паразитів і щорічного огляду у ветеринара. 

Британська довгошерста кішка стане чудовим сімейним улюбленцем для оселі з підлітками або старшими дітьми, які вже розуміють і поважають особисті кордони тварини. Представники цієї породи надають перевагу спокійній обстановці, тому регулярний шум, біганина або постійні візити гучних гостей можуть викликати в них дискомфорт. Для гармонійного самопочуття їм також важливо щодня мати трохи часу для самоти.

Це порода повільного дозрівання, тому чекайте грайливої поведінки кошеняти принаймні протягом першого року життя. Крім того, британські довгошерсті коти не надто полюбляють, коли їх часто беруть на руки та носять: через чималу вагу й масивну статуру вони легко втрачають відчуття опори та почуваються невпевнено. 

Головна відмінність між цими спорідненими породами полягає у довжині шерсті та складності догляду. Короткошерсті британці мають щільне, «плюшеве» хутро, яке достатньо розчісувати раз на тиждень. Довгошерсті ж вирізняються напівдовгою, пишною шерстю з розкішним коміром і пухнастим хвостом, що вимагає щоденного грумінгу для захисту від ковтунів.

Через довгий покрив довгошерста кішка здається більшою та круглішою, хоча анатомічно та за вагою обидва різновиди практично однакові. Крім того, через перські гени довгошерсті британці часто бувають ще трохи спокійнішими й вальяжнішими за своїх короткошерстих родичів. 

Ця порода є відносно рідкісною, тому шанс знайти її в притулку мінімальний, хоча зрідка такі випадки трапляються. Якщо ж ви усиновлюєте кота через волонтерів, обов'язково розпитайте фахівців про його характер та минуле. 

Якщо ви вирішили взяти у свій дім британську довгошерсту кішку, найімовірніше, доведеться звернутися до перевіреного та відповідального заводчика.  

При купівлі малюка обирайте лише офіційні розплідники, які надають метрику та ветпаспорт зі щепленнями. Перевірте у заводчика ДНК-тести батьків на полікістоз нирок і результати УЗД серця. Здорове кошеня має бути вгодованим, з чистими очима, м'яким животиком і доглянутою шерстю без ковтунів. Обирайте допитливого та контактного малюка у віці від 12–16 тижнів, коли він повністю вакцинований і привчений до лотка. 

Так, через густий і щільний підшерстя британська довгошерста линяє досить помітно, особливо у сезонні періоди (навесні та восени). Щоденне вичісування спеціальним гребінцем або фурмінатором допомагає суттєво зменшити кількість шерсті в домі та запобігає утворенню ковтунів. 

Ці коти відносно самостійні та спокійно переносять тимчасову самотність, поки господарі перебувають на роботі. Головне — забезпечити улюбленця достатньою кількістю води, їжі та іграшками. Проте залишати тварину саму на кілька днів поспіль не варто, оскільки їй потрібна увага та турбота. 

Це ідеальна порода для проживання в міській квартирі. Завдяки своєму спокійному, стриманому темпераменту та відсутності гіперактивності кішка почувається максимально комфортно навіть у невеликому приміщенні. Для підтримки форми їй цілком достатньо дряпки та кількох інтерактивних іграшок. 

Британські довгошерсті належать до порід із повільним розвитком. Вони ростуть і формуються орієнтовно до 3–5 років. До цього віку тварина поступово набирає остаточну вагу, м'язову масу, а її шерсть і масивний підшерстя набувають остаточного розкішного вигляду. 

Так, блакитний (сіро-попелястий) колір є класичним, найбільш упізнаваним і популярним забарвленням для британської породи. Кошенята блакитного тону народжуються дуже часто і відповідають найсуворішим стандартам фелінологічних організацій.