Бірманська кішка

Бірманська кішка — це порода середнього розміру та із характерною зовнішністю. Через масивне тіло здається, що особини значно більші ніж є насправді. Забарвлення шерсті сильно нагадує родичів із сусіднього сіаму. Бірманці можуть похвалитися досить довгою шовковистою шерстю з забарвленням колор-пойнт. Це означає, що шерсть набагато темніша на морді, кінцівках і хвості.

Священна бірма відрізняється пропорційною головою. Її довжина більша ніж ширина, лоб трохи випуклий. Також варто відзначити характерні вилиці, які легко помітити навіть під довгою шерстю.

Також порода має виразні очі. Вони майже круглі, а їхній колір варіюється у різних варіантах блакитного та синього. На ринку особини з темним відтінком ціняться значно більше.

Вуха бірманців трохи нахилені вперед. Вони середнього розміру, відстань між вухами може бути великою або середньою. Також представники породи відрізняються потужною м’язистою шиєю. Тіло низьке, але кремезне, характерне своєю довжиною. М’язи чудово розвинуті, а кістки тварини досить міцні. Це наслідок того, що порода з’явилася природним чином.

Кінцівки тварини також сильні та м’язисті. Хвіст бірманців досить пухнастий, тому здається більшим ніж є насправді, його довжина середнього розміру.

Якщо детальніше говорити про забарвлення, то для священної бірми характерні різноманітні варіації колор-пойнту. Колір основної шерсті на тілі тварини допускається білого та кремового відтінків, а ось плями на кінцівках, морді та хвості можуть бути різними: сіро-блакитними, рудими, кремовими та навіть ліловими. Для чистокровних особин характерна пігментація допускається тільки на морді.

Народжуються бірманці повністю білими. Тільки з часом такі відмітини починають проявлятися у зовнішньому вигляді. Основний колір шерсті також може змінюватися як омбре.

Бірманська кішка родом із спекотних тропіків, тому українська погода не завжди до вподоби цим чотирилапим друзям. Ці тварини дуже сильно люблять тепло, тому

взимку часто сплять під ковдрою або на батареї. Це схоже на інших котів, але помітно, що бірманцям некомфортно на протягах або під час осадів надворі. Останніх вони сильно бояться, тому при будь-якому невеликому дощу відразу повертаються додому.

Ця теплолюбна кішка не потребує особливого догляду за шерстю. Це досить дивно, зважаючи на її довжину. Вичісувати шерсть потрібно раз на два тижні через те, що у тварини відсутнє підшерстя. Тому знаходити котячу шерсть у своїй домівці ви будете значно рідше. Щоденно вичісувати хутро потрібно тільки під час линяння двічі на рік.

Якщо доводиться купати бірманських кішок, то тут потрібно запастися терпінням, оскільки воду ці створіння зовсім не люблять. У більшості випадків варто обійтися без таких процедур, оскільки це тільки сприятиме зайвому стресу.

Якщо ви проживаєте у квартирах на верхніх поверхах, то потрібно додатково подбати про безпеку бірманців. Річ у тім, що ці коти відрізняються недосконалим вестибулярним апаратом, через що погано стрибають. Тому, якщо випускаєте тварину на балкон, передчасно встановіть спеціальні захисні сітки.

Збалансований раціон — це ключ до здорового стану цих пухнастиків. Варто зазначити, що бірманська кішка відрізняється інтелігентністю у тому, що стосується прийому їжі. Попри об’єм запропонованої порції, тварина з’їсть стільки, скільки їй потрібно.

Бірманські коти справжні гурмани. Неякісний корм вони їсти не стануть, саме тому для них потрібно підібрати щось унікальне. Можна звісно взагалі запропонувати тварині натуральне харчування, але у такому випадку потрібно ретельно вимірювати порції та використовувані інгредієнти. Набагато легше підібрати оптимальний корм з великою кількістю натурального м’яса.

Варто вибирати харчування з куркою, індичкою чи яловичиною. Також бірманці не проти поласувати рибкою. А ось жирні види м’яса ці коти не полюбляють, та й для організму чотирилапого друга вони не корисні.

Ні в якому разі не потрібно годувати священну бірму зі столу. Людська їжа не призначена для цих тварин. Особливу увагу потрібно приділити копченим та гострим стравам. Такі продукти не мають потрапляти в організм кішки.

Найкращим рішенням стане купівля преміум або супер-преміум корма, який складається не тільки з натурального м’яса та субпродуктів, але й може похвалитися наявністю у складі різноманітних корисних мікроелементів.

У дитячому віці також важливо давати кисломолочні продукти, які сприяють правильному розвитку організму. Їх можна давати й дорослим котам, однак порції цієї їжі потрібно зменшити.

Кошенят потрібно годувати частіше ніж дорослих котів. Протягом дня маленьких пухнастиків треба годувати 4-5 разів. Дорослі коти харчуються 3-4 рази.

Оскільки бірманські кішки були виведені шляхом природної селекції, міцне здоров’я для представників породи — це звична справа. У цих пухнастиків немає особливих генетичних проблем, а патології в організмі виникають в індивідуальному порядку. Коли ви тільки завели такого улюбленця для початку потрібно відвідати ветеринара, щоб провести перший огляд та вакцинацію. При відсутності проблем надалі найкращим рішенням стануть регулярні огляди раз на рік.

Тривалість життя священної бірми складає у середньому 12-14 років. Але бувають і винятки, які здатні прожити більше 35 років, як кішка Леді Каталіна з Великобританії, яка дожила до 35.

Заводчики люблять займатися в’язкою бірманців, бо ця порода не так сильно розповсюджена. До того ж кількість кошенят в одному виводку може складати до 10 особин. Така плодючість є результатом міцного здоров’я породи.

Поширеним захворюванням для бірманців є різноманітні патології серця, як гіпертрофічна кардіоміопатія. До симптоматики цієї хвороби входить задишка після активних ігор та в’ялість тварини. Хвороба не є надто серйозною, якщо не запускати ситуацію.

Бірманські кішки не дуже хороші скелелази, тому купляти високі лабіринти для представників цієї породи не потрібно. Лежанки та різноманітні будиночки краще ставити ближче до підлоги.

Щоб кішка не точила кігті об цінні предмети, варто подбати про наявність спеціальної дряпки. Також можна купити килимок із циновки, об який пухнастики також полюбляють точити кігті.

Якщо ви хочете отримати здорове кошеня, то до пошуку майбутнього улюбленця потрібно віднестися з усією відповідальністю. Безумовно, купівля тварини з рук або в якомусь магазині обійдеться значно дешеве, але ви точно не знатимете наскільки генетично чистим буде кошеня. Саме тому шукати для себе пухнастого друга потрібно у сертифікованих розплідниках. У таких закладах продаються лише тварини з

перевіреним родоводом, тому наявність якихось відхилень чи патологій нехарактерних для бірманців зведено до мінімуму.

Також у розплідниках займаються соціалізацією тварин із найніжнішого віку, тому ви отримаєте у свої руки справжнього аристократа, який точно знатиме, як поводитися у новому середовищі. Фактично при перших кроках кошеняти у вашому домі, він вже буде навчений ходити у лоток та користуватися дряпкою. Також у розплідниках турбуються про здоров’я тварин. Тому бірманці будуть одразу вакциновані та оброблені проти гельмінтів.

Якщо ж ви плануєте купити бірманську кішку в іншому місці, то потрібно ретельно оглянути тварину. Варто перевірити активність кошеня. У такому віці пухнастики дуже грайливі та активні, навіть відразу після сну вони зацікавляться новою людиною та почнуть з нею гратися. Також зверніть увагу на зовнішній вигляд тварини. Очі мають бути ясними, шерсть — м’якою та блискучою, а вуха — чистими.

Також спитайте про наявність вакцинації, ветеринарного паспорту та раціон, яким кошеня харчувалося до цього. Якщо ви помітили якісь виділення з очей або носа, то таке кошеня краще не купувати.

Бірманські кішки — це чудові компаньйони. Вони дуже соціалізовані та відрізняються лагідним характером. Представників цієї породи варто заводити у тому випадку, якщо ви плануєте багато часу проводити з твариною. Для зайнятих людей бірманці не підходять, оскільки погано почувають себе на самоті. Від такого стресу кішка з часом може перейти до деструктивної поведінки.