Як і багато інших порід, німецький пінчер може страждати на різні спадкові захворювання очей та дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому перед розведенням слід обстежувати очі та стегна.
Німецький пінчер
Німецький пінчер — елегантний, міцний, мускулистий собака, який має коротку гладку шерсть рудого, палевого, чорно-коричневого та блакитно-коричневого кольору. Дорослі собаки мають зріст 43–48 см і важать приблизно 11–16 кг.
Важливо знати
- Собака підходить для власників з деяким досвідом
- Потрібна певна підготовка
- Любить активні прогулянки
- Любить гуляти одну-дві години на день
- Середній собака
- Деяка слинотеча
- Потребує розчісування раз на тиждень
- Не гіпоалергенна порода
- Дуже галаслива собака
- Сторожова собака. Гавкає і попереджає
- Для проживання з іншими домашніми тваринами може знадобитися навчання
- Для проживання з дітьми може знадобитися навчання
Характер
Німецький пінчер — пильна, смілива порода з охоронними якостями. Німецькому пінчеру потрібен «активний» будинок та досвідчені власники, які будуть його соціалізувати, дресирувати та поводитись з ним як треба. Цей відважний собака не дасть спуску власнику-початківцю! У будинку, який йому підходитиме, цей собака буде відданим і вдячним; його можна навчити різним речам.
Походження
Німецький пінчер має те ж коріння, що і доберман — більший собака, і мініатюрний пінчер, який менший. Німецький пінчер — це сільський собака, предки якого працювали ще у XV столітті, він виконував роль сторожового собаки та щуролова. Спочатку було два типи шерсті, і, як вважають, стандартний шнауцер походить від жорсткошерстої собаки типу пінчер. Німецький кінологічний клуб включив німецького пінчера до свого реєстру в 1879 році.