Когнітивна дисфункція у кішки

Когнітивна дисфункція у кішки
Когнітивна дисфункція у кішки
Когнітивна дисфункція у кішки

Когнітивні функції головного мозку однакові як у людини, так і у тварин. Вони відповідають за те, щоб пізнавати навколишнє середовище, сприймати різні подразники та реагувати на них, запам'ятовувати та опрацьовувати інформацію. Це часто проявляється у тварин як орієнтація у звичному просторі, запам'ятовування обличчя та голосів своїх господарів, дотримання закріплених правил, які відбуваються вже на рефлекторному рівні.

Синдром когнітивної дисфункції – це загальноприйнятий стан у кішок, який має багато подібностей з хворобою Альцгеймера в людей, де зниження когнітивних функцій в кінцевому підсумку призводить до деменції.

Причини виникнення когнітивної дисфункції

Когнітивна дисфункція – захворювання, яке у людей може називатися деменцією або хворобою Альцгеймера. Точні причини виникнення синдрому наразі невідомі ані ветеринарам, ані біологам.

У першу чергу порушення роботи вищої нервової системи пов'язується з тим, що раніше тварини просто не доживали до когнітивної дисфункції. У сучасному світі покращилась якість ветеринарних послуг. Сьогодні господарі вміють розрізняти перші симптоми хвороб котів, ретельно стежать за раціоном пухнастиків та проводять усі профілактичні заходи з підтримки життя та здоров'я тварини. До таких заходів належать:

● Профілактична та вимушена вакцинація;

● стерилізація;

● приймання протипаразитарних препаратів тощо.

Разом із розвитком медицини збільшилась середня тривалість життя тварин. Оскільки мозок є найменш дослідженим органом у тілі не тільки котів, але й людей, ми сьогодні не можемо точно сказати, чому виникає синдром когнітивної дисфукції кішок. Відомо тільки, що найперші прояви захворювання тварин виникають у віці від 10 до 14 років. А отже, деменцію можна називати віковою хворобою хатніх улюбленців.

Деякі спеціалісти припускають, що існує генетична схильність до хвороби. Але наразі ця інформація клінічно не підтверджена.

Також існує припущення, що СКД пов'язаний із проблемою роботи головного або спинного мозку.

Звісно, старість, хоч і вагомий фактор, проте не вирок. Існують профілактичні заходи, які рекомендують проводити господарям котів для підтримки інтелекту та пам'яті тварини. Головне – не варто відразу самостійно діагностувати у кішки СКД, можливо зміни, які відбулися у поведінці тварини, пов'язані з іншими захворюваннями.

Наприклад, артрит або ниркова недостатність можуть спричиняти втрату активності та зміни у рухах домашнього улюбленця. А саме ці хвороби також наступають з віком і присутні

переважно у зрілих і старих котів. Зміни у поведінці можуть бути пов'язані з пухлинами, травмами, стресовим фактором чи навіть захворюванням ясен.

Тому за перших симптомів необхідно показати кота ветеринару – після огляду і клінічних досліджень спеціаліст зможе поставити правильний діагноз.

Когнітивна дисфункція у кішки

Симптоми захворювання у кішок

Якщо що ваш кіт нещодавно відсвяткував своє десятиріччя, він переходить в іншу вікову категорію і стає літньою твариною. Тож тепер вам необхідно ретельно стежити за будь-якими змінами, що відбуваються у стані здоров'я та поведінці пухнастика.

На синдром когнітивної дисфункції вказують такі основні симптоми:

1. Дезорієнтація кота у просторі. Тварина може перестати розпізнавати місця та маршрути, які раніше знала напам'ять. Часто пухнастики застрягають у куточку кімнати, не можуть знайти миску з їжею чи лоток.

2. Дезорієнтація у часі. Позначається на тому, що кіт забуває процеси, які щойно відбулись, наприклад, годування.

3. Зміна режиму дня. У час, коли тварина раніше лягала спати, тепер вона може проявляти активність. І навпаки – у години, які раніше кіт проживав, граючись чи за прийомом їжі, він буде спати.

4. Мимовільне сечовиділення чи дефекація. Кіт не може контролювати свій сечовий міхур, починає ходити в туалет не у лоток, а по закутках будинку.

5. Зміна звичок та поведінки. Захворювання може призвести до того, що надмірно лагідний та ніжний кіт стає агресивним, а самостійний та незалежний пухнастик навпаки – починає просити уваги та не відходити від господарів.

6. Безцільне ходіння з місця на місце, втрата активності та грайливості.

7. Провали в пам'яті. Кішка перестає відгукуватись на своє ім'я, забуває команди, які до цього вивчила, може перестати впізнавати інших домашніх тварин та господарів.

8. Втрата інтересу до їжі чи навпаки, збільшення апетиту.

9. Тварина стає не чистоплотною, перестає доглядати за собою та вмиватись.

10. Збільшуються тривожність та роздратованість. У кота можуть початися напади паніки без підстави.

11. Вокалізація, яка особливо активізується вночі – кіт кричить, може плакати та підвивати.

Надалі можуть виникнути серйозні проблеми зі здоров'ям на фізіологічному рівні – кішка втрачає зір чи слух, контроль за рухами свого тощо. Саме тому при підозрі на когнітивну дисфункцію варто показати тварину ветеринару.

Лікування когнітивної дисфункції у котів

Вчені регулярно проводять дослідження та намагаються створити рекомендації, які бодай покращать стан здоров'я тварини та вповільнять процес зниження когнітивних функцій мозку.

Виділяють деякі профілактичні заходи, що дозволяють зменшити ризик виникнення деменції у тварини з віком. До них належать:

● Відсутність сильних стресових факторів, які можуть пошкодити функції головного мозку.

● Повноцінний раціон – необхідно давати пухнастикові якісні та збалансовані корми, наприклад, від Purina

● Регулярні профілактичні огляди у ветеринарного лікаря.

Єдине, що ви точно можете зробити, – створити безпечний та комфортний простір для свого домашнього улюбленця. У разі підтвердження діагнозу потурбуйтеся про те, аби лоток та миски для їжі та води знаходилися в зручному місці. Також важливо, щоб кішці не доводилося сильно блукати будинком, підійматися сходами тощо. Спальне місце тварини також краще розмістити на підлозі.

Звісно, повністю прибирати розумове чи фізичне навантаження не варто. Ретельно сплановані фізичні вправи, а також деякі розумові задачі дозволяють трохи тренувати мозок і таким чином уповільнювати розвиток когнітивної дисфункції. Також допомагають:

● наявність регулярного графіку стосовно ігор і їжі;

● розмови з котом та проведення спільного часу – це заспокоює тварину;

● збільшення кількості лотків для того, щоб кіт не шукав один туалет по дому.

Здоров'я та тривалість життя тварин залежать від багатьох факторів. Особливо з віком, коли в мозку відбуваються зміни, що проявляються зниженням концентрації, пам'яті та уваги. СКД, хоч і вважається невиліковною хворобою, проте не є вироком. Створивши безпечний простір та навчившись взаємодіяти із пухнастим другом, ви зможете забезпечити йому гідну старість.