Шведський лаппхунд

Шведський лаппхунд — це пильний, енергійний, дружелюбний і відданий собака. Він від природи галасливий і пильний сторож. Він ненавидить бути далеко від своїх близьких, а також має сильне бажання бути пастухом. Якщо ви присвятите йому час, він стане вдячним улюбленцем.

Шведський лаппхунд — стародавня порода; археологи знайшли на його батьківщині скелет собаки, схожого на шведського лаппхунда, якому, як вважають, близько 7000 років. Виведені як мисливські собаки, вони працювали з кочовими саамами в Лапландії, випасаючи північних оленів, а також виконували роль сторожа та компаньйона. Галасливий характер породи був створений спеціально. Гавкіт собаки стримував хижаків та привертав увагу шведського лаппхунда, а ще мав заспокоювати оленів, що поблизу не хижак, а їхній охоронець.

Шведський лаппхунд — як правило, здорова порода, але, як і багато інших порід, ці собаки можуть страждати на різні спадкові захворювання очей та дисплазію кульшового суглоба (стан, який може призвести до проблем з рухливістю). Тому слід проводити обстеження очей та стегон перед розведенням.

Лаппхунд потребує щонайменше години повсякденного навантаження, а бажано набагато більше. Це активний собака, який легко піддається дресируванню, він успішно змагався у видах кінологічного спорту. Не дивно, що холодна погода його не стримує — він обожнює зимову погоду, — але за теплої температури слід бути уважним, бо він не повинен перегрітися.

Дієта вашого собаки повинна мати правильний баланс з усіх головних груп поживних речовин і включати постійне забезпечення прісною водою. Крім цього, важливо регулярно оцінювати стан тіла, щоб перевірити, чи залишається ваш собака в ідеальній формі, а також не забувати годувати його принаймні двічі на день згідно з рекомендаціями щодо призначеної для нього їжі.

Водостійка шерсть складається зі щільного підшерстя і верхнього шару, який стоїть вертикально від тіла. На стегнах, хвості, грудях і гриві шерсть довша. Ретельний грумінг у вигляді розчісування щіткою до підшерстя потрібен декілька разів на тиждень, щоб запобігти утворенню вузлів і переплетень.

Хоча традиційно вважається, що багато собак добре ладять з дітьми, усім собакам і дітям потрібно вчитися тому, як спілкуватися і поважати один одного, щоб їм було безпечно разом. І навіть при такому вмінні собак і малих дітей ніколи не слід залишати разом без нагляду дорослих, які повинні завжди спостерігати за усіма їхніми контактами.